ТРИТОН КАРПАТСЬКИЙ
Lissotriton montandoni (Boulenger, 1880)
Таксономічна належність
Клас — Земноводні (Amphibia), ряд — Хвостаті земноводні (Caudata), родина — Саламандрові (Salamandridae), рід — Малий (гладкий) тритон (Lissotriton).
Природоохоронний статус
Занесено до ЧКУ (категорія «Вразливі види»). Додатку II Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (категорія «Види, що підлягають особливій охороні»), до Червоної книги хре-бетних Міжнародного союзу охорони природи (МСОП).
Ареал виду та його поширення в Україні
Ендемік Карпат, трапляється у горах і передгір'ях Чернівецької, Івано-Франківської, Львівської та Закарпатської обл.
Чисельність і причини її зміни
У Закарпатті — весною 20-80 ос. на 100 м берегової лінії, в Івано-Франківській та Львівській обл. — від 18-20 до 143 ос./10 м2, у Чернівецькій та Івано-Франківській обл. від 4,6 до 19,6 ос./м2 площі водойм. Чисельность зменшується при трансформації біотопів, гинуть від автотранспорту при використанні для нересту калюж на путівцях.
Особливості біології та наукове значення
Початок нересту — з березеня-квітня (передгір'я) до травня-червня (гори), активні до жовтня-листопада. Розмноження — в стоячих і напівпроточних водоймах, ак-тивність денна. У липні-серпні полишають водойми, активність присмерково-нічна.
На суші шукають прихисток у норах, порожнинах ґрунту, під корчами, вони ж використовуються для зимівлі. Поодинокі особини зимують у воді.
Морфологічні ознаки
У шлюбний період у самців тіло коричнювато-оливкове (самки дещо світліші), вздовж спини світла смуга, на боках темні плями, черево однотонно-оранжеве до червоного, задні лапи та клоакальні губи майже чорні (в самок жовті), хвіст у самців закінчується ниткоподібним відростком завдовжки 5-8 мм (після нересту — до 1 мм). Забарвлення самок світліше і не таке виразне. Тіло у поперечному січенні квадратно-округле, шкіра на водному етапі гладка, на суші — дрібнозерниста. Лемешеві зуби у вигляді двох рівнобіжних ліній, які розходяться дистально. Довжина тіла з хвостом — близько 74-83 мм. Ікра (всього 30-80, максимум до 250 ікринок) розміщується самкою по декілька штук (2-5) на листі підводних рослин, метаморфоз — до 3 місяців, інколи зимують на личинковій стадії. Статевозрілість наступає, вірогідно, на 3 році життя.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Оберігаються на природоохоронних територіях; спеціальні заходи з охорони відсутні.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Відомостей немає.
Господарське та коммерційне значення
Відомостей немає.
Основні джерела інформації
Щербак, Щербань, 1980; Artzen, Borkin, 1997; Мисюра, Марченковская, 2001; Писанец и др., 2005; Писанець, 2007.
Червоногородський водоспад найпотужніший та найбільший водоспад рівнинної України
Червоногородський 16-метровий водоспад має чотири каскади. Це найпотужніший та найбільший водоспад рівнинної території України.
Озеро Світязь - найбільше і найглибше озеро природного походження в Україні
Розташований Світязь неподалеку смт Шацьк, центру відновленого в 1993 році району.
Затоплена церква у Ржищеві - оповита легендами
Складно повірити, але колись на тому самому місці, де нині розлилося водосховище, розташовувалося мальовниче українське село Гусинці.