КРАСОТІЛ ПАХУЧИЙ

Calosoma (s.str.) sycophanta (Linnaeus, 1758)

Таксономічна належність
Клас — Комахи (Insecta), ряд — Твердокрилі (Coleoptera), родина — Жуки-туруни (Carabidae). Один з 48 видів роду в Палеарк- тиці; у фауні України — один з шести.

Природоохоронний статус виду
Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні
Ареал охоплює Пд. і Середню Європу, пд. Швеції, Пн. Африку, Передню Азію, центральні та пд. райони Сх.-Європейської рівнини та передгір'я Пд. Уралу, Кавказу, Закавказзя, Середньої Азії, Іран та пд. Зх. Сибіру. Акліматизований у США. Поширений майже по всій території України, частіше на пд.

Чисельність і причини її зміни
Незначна (поодинокі особини). В період розмноження ряду видів шкідливих метеликів (непарного, кільчастого шовкопрядів, дубової листокрутки) чисельність значно зростає (до 10-20 особин/га). Тривале застосування пестицидів у лісах, вирубування дерев та чагарників призводять до зменшення природних місць перебування виду та його чисельності.

Особливості біології та наукове значення
Нічний вид. Зимують жуки (рідше личинки ІІІ віку) в ґрунті та підстилці. Парування та відкладання яєць (близько 60 за весь період життя) спостерігається навесні — початку літа. Розвиток личинок триває 2-3 місяці. Молоді жуки з'являються в серпні-вересні. Зустрічається в широколистяних та мішаних лісах, чагарниках, парках, рідше — в полезахисних смугах та садах, як на поверхні ґрунту, так і в кронах дерев. Зоофаг широкого профілю, але живиться переважно гусінню метеликів.

Морфологічні ознаки
Завдовжки 22-31 мм. Тіло широке, плечові кути виступаючі. Забарвлення знизу чорно-синє, надкрила золотисто-зелені з яскравим мідно-червоним металічним відливом.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Занесено до Червоної книги Росії та Європейського Червоного списку. Охороняється у заповідниках та заказниках України.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Проводилось в інсектаріях при інтродукції в Пн. Америку.

Господарське та комерційне значення
Активний хижак деревних лускокрилих шкідників.

Основні джерела інформації
Крыжановский, 1962; ЧКУ. Тваринний світ, 1994; Різун, Коновалова, Яницький, 2000; Різун, 2003; Lobl, Smetana, 2003.