ДЕЛЬФІН ЗВИЧАЙНИЙ

ДЕЛЬФІН ЗВИЧАЙНИЙ

(БІЛОБОЧКА)

Delphinus delphis Linnaeus, 1758

Таксономічна належність

Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Китоподібні (Cetacea), родина — Дельфінові (Delphinidae). Один з 2-х видів роду, один вид роду в фауні України. В Чорному морі представлений підвидом D. d. ponticus Barabasch, 1935.

Природоохоронний статус виду

Неоцінений.

Ареал виду і його поширення в Україні.

Вид-космополіт, що поширений в теплих та помірних областях Атлантичного і Тихого океанів. В Чорному морі повсюдно. В Азовському морі відсутній. Зустрічається по всій акваторії територіальних вод України в Чорному морі.

Чисельність і причини її зміни

Тенденції чисельності загалом по виду невідомі. Тоді як запаси виду в Середземному та Чорному морях явно зменшилися. В причинами занепаду виду крім 30-річного промислу, коли було здобуто не менш 3 млн. особин, також стали зменшення трофічної базі і забруднення води. З 1980-х рр. оцінка чисельності не проводилась і зараз реальну чисельність виду дуже складно уявити. Зустрічальність вища, ніж двох інших видів чорноморських дельфінів. Сорокарічна заборона на промисел імовірно позитивно позначилась на відновленні запасу виду. В територіальних водах України популяція становить не менш ніж 10 тис. особин.

Особливості біології та наукове значення

Морський пелагічний вид, що уникає мутної та опрісненої прибережної води, для якого характерні сезонні переміщення по Чорному морю. Тримається невеликими зграйками, як правило, подалі від берегів. Пірнає на глибину до 150 м. При великій концентрації риби може утворювати скупчення до сотні особин. Живиться як пелагічними (хамса, шпрот), так і придонними рибами, а також ракоподібними, молюсками. Статевої зрілості достигає приблизно в 10 років. Спарюється навесні. Вагітність триває біля року. Протягом більш ніж півроку самка годує малят молоком. Припускається 1-2-літний цикл розмноження.

Морфологічні ознаки

Середній за розмірами дельфін довжиною до 1,6-2,2 м і масою в межах від від 60 до 120 кг (в Чорному морі). Забарвлення конт растно строкате. Спина чорна чи коричнева, черево світле. На боках сіра та світло-жовта перехресні смуги.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони

Вид був занесений до ІІ видання ЧКУ (1994). Включений до Червоного списку МСОП (категорія VU), ІІ додатку до Бернської конвенції, ІІ додатку до Боннської конвенції, ІІ додатку CITES і угоди ACCOBAMS.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах

У неволі не приживається.

Господарське або комерційне значення.

Місцями був об'єктом промислу.

Основні джерела інформації

Клейненберг, 1956; Томилин, 1957; Гептнер, Чап-ский, Арсеньев, Соколов, 1976; Соколов, 1986.