ВОЛОШКА СИНЯ

(василёк синий)

Одно- або дворічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло 25—50 см заввишки — в одиничних кошиках на кінцях стебел та пазушних гілочок. Плід — сім'янка. Цвіте у червні — липні.

Поширення

Росте по всій території України.

Заготівля і зберігання

Використовують лише крайові квітки. Сушать на погоду — на відкритому повітрі. Зберігають у сухому приміщенні не більше як 1 рік.

Сировина

Містить ціанарин, центаурин і цикорин, антоціани пеларгонін і ціанідин, флавоноїди лютеолін, алкалоїди, аскорбінову кислоту, каротин та мінеральні солі.

Фармакологічні властивості і використання

У народній медицині, окрім цього, В. с використовують при набряках і жовтяниці та як жарознижуючий засіб при простуді. Настої і лосьйони з кошиків В. с широко використовуються в дерматології й косметології.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — настій пелюсток (1 столова ложка пелюсток на склянку окропу) п'ють теплим по 1 столовій ложці 3 рази на день. ЗОВНІШНЬО —настій пелюсток (1 столова ложка пелюсток на 1 склянку окропу) для примочок при захворюванні очей; настій подрібнених кошиків В. с (1 столова ложка кошиків на 400 мл суміші окропу і оцту, взятих порівну, настоюють 30 хв, охолоджують) для миття голови, щоб стимулювати ріст волосся, і при лупі (щовечора протягом 15—20 днів), для втирання при дифузному випаданні волосся і круговій плішивості (відповідно по 1 та по 2—3 втирання щодня); лосьйон (50 г свіжих кошиків на 0,5 л окропу, настоюють 1 годину) для протирання обличчя при надмірній жирності шкіри (Hypersteatosis cutis).