ГІРЧАК ПЕРЦЕВИЙ
Поширення
Росте по берегах річок, у канавах, на луках, у вологих лісах по всій території України, крім Полинового Степу і Криму.
Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Polygoni hydropiperis), зібрану на початку цвітіння рослини. Зрізають на висоті 10—15 см від землі. Сушать на відкритому повітрі в затінку або на горищі, розстеливши тонким шаром. Сухої сировини виходить 20 %. Зберігають у паперових мішках. Строк придатності — 2 роки. Аптеки відпускають сировину.
Хімічний склад
Трава містить глікозид полігопіперин, флавоноїди (гіперозид, ізорамнетин, кверцетин, кверцитрин, кемпферол, рамнетин і рутин), аскорбінову кислоту (до 200 мг% ), вітаміни К, Е і каротин, аситостерин, органічні кислоти (мурашина, яблучна, оцтова, валеріанова і галова), дубильні й смолисті речовини, ефірну олію, макро- і мікроелементи (залізо, марганец, магній, титан, срібло та інші).
Фармакологічні властивості і використання
Галенові препарати гірчака мають кровоспинну, знеболюючу, протизапальну, заспокійливу й антисептичну властивості. Кровоспинна дія у них поєднується зі здатністю стимулювати скорочення м'язів матки подібно до такої здатності ріжків, але у препаратів Г. п. ця властивість виявляється значно слабше. В науковій медицині препарати гірчака використовують в основному як кровоспинний засіб при маткових кровотечах на грунті гіпотонії матки в результаті запалень, при поліменореї різного генезу, при невеликих гемороїдальних кровотечах, при кровотечах з дрібних судин і капілярів шлунка й кишок. Частіше їх використовують як допоміжний засіб у комплексній терапії при маткових і внутрішніх кровотечах. У поєднанні з іншими лікарськими рослинами Г. п. використовують при проносах та ентероколітах. Зовнішньо рослину використовують для місцевих ванн при геморої, вузлуватій формі зобу, для лікування гнійних і гангренозних ран, екземи, виразки гомілки тощо.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО - екстракт гірчака перцевого рідкий, по 30-40 крапель 3-4 рази на день; настій трави (20 г, або 2 столові ложки трави на 200 мл окропу) по третині склянки 3-4 рази на день; настойку трави (у співвідношенні 1: 4, на горілці) по 30-40 крапель 3-4 рази на день; порошок висушеної трави по 1 г 2-3 рази на день; мазь (3 столові ложки суміші трави гірчака перцевого, квіток льонку звичайного і кори дуба звичайного, взятих порівну). ЗОВНІШНЬО - свіжий сік трави гірчака для змащування виразки гомілки (1-2 рази на день); свіжу подрібнену траву прикладають до потилиці при нежиті або головному болі; відвар трави (50 г трави на 400 мл окропу) для обмивань уражених ділянок шкіри; настій трави (повна пригорща сухої або свіжої трави на 2 л окропу, кип'ятять 15 хв, настоюють 20 хв) для сидячих ванн тривалістю 15 хв при геморої. ПРОТИПОКАЗАНО вживати препарати Г. п. при гломерулонефриті.
Українське біле озеро називають озером молодості
Біле озеро Озеро карстового походження з чистою і прозорою водою.
Арбузинський каньйон одне з найкрасивіших місць України
Арбузинський каньйон Арбузинський каньйон – це молодший брат Актовського каньйону. Названий так, бо крізь валуни вперто пробиває собі дорогу річка...
Букові праліси Карпат - перлина світового значення (фото)
Букові праліси Карпат — це транснаціональний серійний природний об'єкт, що складається з десяти окремих масивів, які розташовані вздовж осі...