КИЗИЛЬНИК ЧОРНОПЛОДИЙ

Невеликий (80—200 см заввишки) кущ родини розових. Листки чергові, яйцевидні або еліптичні, цілокраї, на верхівці округлі, тупі; зверху темно-зелені, розсіяно-волосисті. Квітки двостатеві, правильні, 5-пелюсткові, по 5—15 у китице- або щитковидних суцвіттях; пелюстки округлі, 3—4 мм завдовжки, білі, наприкінці цвітіння блідо-рожеві. Плоди несправжні (яблуковидні), 6—7 мм у діаметрі, чорні, з білуватою поволокою. Цвіте у травні — червні.

Поширення

Кизильник чорноплодий росте розсіяно майже по всій території України (крім Криму) на кам'янистих схилах, серед чагарників.

Сировина

Для лікарських потреб використовують траву (пагінці разом з листям) і плоди. Заготовляють траву під час цвітіння рослини. Плоди вживають свіжими. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад

Листя рослини містить флавоноїди, глікозид, аскорбінову кислоту (230— 250 мг% ). У плодах є алкалоїди, кумарини, флавоноїди, аскорбінова кислота (50 мг% ).

Фармакологічні властивості і використання

Кизильник чорноплодий має діуретичні, жовчогінні і в'яжучі властивості. У народі настій трави вживають при водянці, жовтяниці й проносах різного походження. Плоди їдять для покращення обміну речовин.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 1—2 години, проціджують) по чверті склянки 3—4 рази на день.