Україна туристична

Main Menu

  • НОВИНИ
  • День міста
  • Україна в цифрах
  • Цікава Україна
  • Топ-10
  • СТАТТІ
  • Додаткове меню
  • ФЕСТИВАЛІ
 

МОРКВА ПОСІВНА

Деталі
Лікарські рослини
08 листопада 2011
Перегляди: 7176

Daucus sativus — дворічна трав'яниста жорстковолосиста рослина родини селерових (зонтичних). У перший рік утворює розетку листків і м'ясистий коренеплід червоно-оранжевого, жовтого або білого кольору, на другий — розетку листків, квіткові стебла й плоди. Стебло прямостояче, 30—100 см заввишки. Листки чергові, черешкові, двічі або тричі перисторозсічені, трикутні. Квітки правильні, дрібні, білі, червонуваті або жовтуваті, зібрані в складні зонтики. Плід — двосім'янка. Цвіте у червні — липні.

Поширення

Моркву посівну вирощують по всій території України як овочеву і кормову рослину.

Сировина

Для медичних потреб використовують плоди (Fructus Dauci sativi), коренеплоди (Radix Dauci recens) і зрідка листя рослини (Folia Dauci sativi). Листя збирають під час цвітіння рослини і сушать у затінку на вільному повітрі. Плоди заготовляють під час повної стиглості (зрізані зонтики підсушують і обмолочують). Готову сировину зберігають у закритих коробках. Коренеплоди споживають свіжими або варять.

Хімічний склад

Коренеплоди моркви містять р-каротин (до 24 мг% ) та інші каротиноїди, нікотинову (0,55—1,47 мг%), пантотенову (0,26 мг% ) і фолієву кислоти та інші вітаміни (Е — 0,63 мг% , С, В1, В2, В6, біотин), флавоноїди (22—60 мг% ), фосфоліпіди, лецитин, стероли, інозит (48 мг%), цукри (3,4—12,0 % ), пектинові речовини (0,3—0,8 % ), клітковину (0,7—2,0 % ) і макро- та мікроелементи (калій, магній, фосфор, хлор, йод, алюміній, бор, ванадій, залізо, кобальт, мідь, марганець, цинк). У насінні є жирна й ефірна олії, флавоноїди та кумарини. Із листя виділено піролідин і дауцин.

Фармакологічні властивості і використання

Коренеплоди моркви вживають не лише як продукт харчування, а й як цінний лікувальний засіб. Як джерело каротину сиру моркву або свіжий морквяний сік призначають хворим на гіпо- й авітаміноз А (при хворій печінці і зниженій функції щитовидної залози лікування авітамінозу А малоефективне!), вагітним жінкам і матерям-годувальницям. Як легкий проносний засіб морква використовується при хронічних запорах і геморої, як сечогінний — при хворобах нирок. Наявністю значної кількості йоду пояснюється застосування моркви при зниженій функції щитовидної залози. Заслуговують на увагу й повідомлення про ефективне застосування моркви при захворюваннях, пов'язаних з порушенням мінерального обміну. Морквяний сік з медом використовують у народній медицині при простуді, розладах травлення, статевому безсиллі (по столовій ложці кілька разів на день). У дитячій практиці морквяний сік дають як легкий проносний, протизолотушний і глистогінний (особливо проти гостриків) засіб та як засіб, що підвищує стійкість організму до простудних і шкірних захворювань, сприяє ростові й розвиткові дитини. При загостренні виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, запальних процесах тонкого й товстого відділів кишечника вживати моркву всередину протипоказано. Зовнішньо як болетамувальний, протизапальний і антисептичний засіб терту моркву застосовують для гоєння ран, опіків, відморожень, золотушних і цинготних виразок та при панариції. Свіжим соком полощуть рот при стоматитах, змащують ротову порожнину у дітей при пліснявці. В дерматології терту сиру моркву застосовують місцево для лікування сонячного дерматиту, а в косметиці — для накладання масок при сухості шкіри обличчя. Коренеплоди моркви використовують і як сировину для промислового виробництва каротину, олійний розчин якого застосовують у вигляді примочок, компресів, емульсій при лікуванні хронічних захворювань шкіри, гнійних ран, опіків, відморожень та уражень слизових оболонок, носа і глотки. Насіння моркви використовують як засіб, що має сечогінні, холеретичні, солерозчинні, вітрогінні та протиглистяні властивості. Сушене листя моркви заварюють як чай і п'ють при геморої.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — настій плодів (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, настояти у термосі протягом ночі) по півсклянки 5—6 раз на день до їди при нирковокам'яній хворобі й метеоризмі (пити гарячим!); свіжий сік по 1 столовій ложці 4—5 раз на день, додаючи безпосередньо перед вживанням мед або цукор на смак (дітям дають по 1 столовій ложці 2 рази на день зранку і ввечері натщесерце як глистогінний засіб і при проносі). ЗОВНІШНЬО — дві стерті морквини змішують з одним попередньо збитим білком і чайною ложкою прованської олії або молока і невеликою кількістю крохмалю, наносять одержану суміш на обличчя і через 30 хвилин змивають теплою водою.


  • Попередня
  • Наступна

    Цікава Україна
    серп. 7, 2013

    Бакота – один з найбільш недооцінених туристичних об’єктів України

    Бакота – один з найбільш недооцінених туристичних об’єктів України. Попри те, що вона входить до більшості туристичних рейтингів України, про неї...

    Цікава Україна
    жовт. 6, 2013

    Червоногородський водоспад найпотужніший та найбільший водоспад рівнинної України

    Червоногородський 16-метровий водоспад має чотири каскади. Це найпотужніший та найбільший водоспад рівнинної території України.

    Цікава Україна
    лют. 25, 2016

    Українське лікувальне озеро Кунігунда ніколи не замерзає і дозволяє відчути невагомість

    Озеро Кунігунда - це соляне озеро, концентрація солі в якому досягає 146-150 %, а вода в цих місцях має підвищену концентрацією брому. Кунігунда...

    Copyright ©2026 Україна туристична


    main version