ОВЕС ПОСІВНИЙ

Однорічна трав'яниста рослина родини злакових. Стебло (соломина) прямостояче, 60 — 100 см заввишки, смугасте, гладеньке, з добре виявленими вузлами і порожнистими меживузлями, галузиться в нижній частині — вузлі кущіння. Листки чергові, дворядні, складаються з лінійної пластинки й довгої трубчастої піхви, на межі яких є плівчастий язичок. Квітки дрібні, двостатеві, зібрані по 2—3 в пониклі колоски, що утворюють на верхівці стебла розлогу волоть; усі квітки в колоску не зчленовані з його віссю, через що вони при достиганні не осипаються. Плід — зернівка. Цвіте у червні — серпні.

Поширення

Овес посівний вирощують як важливу кормову і круп'яну рослину по всій території України, особливо на Поліссі та в північній частині Лісостепу.

Сировина

Траву збирають під час цвітіння рослини і сушать, солому можна заготовляти під час жнив. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад

У зерні вівса є крохмаль (50—60 % ), білкові речовини (14—16 % ), жирна олія (6— 9 % ), вітаміни групи В, вітамін Е, кумарин скополетин, глюкозид ваніліну й мінеральні солі (фосфорні, кальцієві та інші).

Фармакологічні властивості і використання

У клінічних умовах. встановлено, що настойка зеленої висушеної рослини (трави) має заспокійливі й снотворні властивості. Такі самі властивості має й настій трави, але частіше його вживають при гарячкових станах, подагрі, при набряках, спричинених хворобами нирок, для збудження апетиту й підвищення загального тонусу організму, як вітрогінний засіб. Досвід індійської народної медицини, а також дослідні дані англійських вчених свідчать про ефективність вівса при лікуванні звикання до наркотиків і тютюну. Борошно і вівсяні пластівці використовують для косметичних масок, а відвар трави або соломи — для ванн, примочок та обмивань при скрофульозі, рахіті, ревматизмі й гіпергідрозі ніг, обмороженнях і різних шкірних хворобах та для гарячих компресів на ділянку нирок як засіб, що полегшує проходження каменів (при нирковокам'яній хворобі). Використовують овес і в гомеопатії.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — настойку (готують на 70 % спирті у співвідношенні 1 : 5) по 20—30 крапель 3 рази на день; свіжий сік із молодих рослин по 20— 30 крапель 3 рази на день; настій із неочищеного зерна (100 г сировини на 3 склянки окропу) по півсклянки 3 — 4 рази на день до їжі; відвар трави або соломи (30—40 г сировини на 1 л окропу) по півсклянки 4—5 раз на день; слизистий відвар (100 г крупів або пластівців замочують на кілька годин у 1 л холодної води, потім варять, поки не загусне), п'ють без дозування; настій зерна (2 склянки сировини заварити 1 л окропу, настояти 20 хвилин, процідити, охолодити) по півсклянки 3 рази на день як жовчогінний засіб; відвар з медом (1 склянку крупів або пластівців вівса варять в 1 л води, поки рідина не випарується наполовину, проціджують, додають рівну кількість молока, знову варять, підсолоджують на смак медом, доводять ще раз до кипіння) п'ють теплим по 500 мл на день за 2— З прийоми як зміцнювальний засіб після виснажливих хвороб; 1 столову ложку суміші (порівну) трави або соломи вівса, плодів шипшини травневої, трави чебрецю звичайного, споришу звичайного, трави та коренів цикорію дикого настоюють 4 години на 2 склянках окропу, проціджують і п'ють по півсклянки 1 — 2 рази на день при запальних захворюваннях органів сечовивідних шляхів; З столові ложки суміші (порівну) трави вівса, листя чорниці звичайної, насіння льону звичайного і лушпиння квасолі звичайної кип'ятять 10 хвилин у З склянках окропу, настоюють 20 хвилин, проціджують і п'ють по чверті склянки 6—8 раз на день при цукровому діабеті. ЗОВНІШНЬО—600 г суміші (порівну) трави або соломи вівса і кори дуба звичайного заливають 10 л окропу, кип'ятять 1 годину, проціджують і в одержаному відварі парять ноги при гіпергідрозі; відвар трави або соломи вівса (30 г сировини на 1 л окропу) для примочок, обмивань і компресів; 0,5—1 кг трави або соломи вівса варять ЗО хвилин у 10 л води, проціджують, вливають у ванну і доводять кількість води в ній до потрібного об'єму (температура ванни 36—39°, тривалість процедури— 15—20 хвилин, приймати 2— 3 рази на тиждень до настання терапевтичного ефекту); маска для видалення комедонів обличчя: збитий білок змішують з 2 ложками вівсяного борошна, одержану суміш наносять на обличчя, після висихання знімають сухим рушником, а обличчя миють холодною водою і витирають; маска при сухості шкіри обличчя: 2 столові ложки вівсяних пластівців варять 15 хвилин на молоці або воді, трохи охолоджують, додають ложку меду і одержану кашку теплою наносять на обличчя на 20 хвилин, після чого обличчя вмивають холодною водою і витирають.