РЯСКА МАЛА

Lemna minor — багаторічна трав'яниста рослина родини ряскових. Корінці нитковидні. Стебло має вигляд маленької (2—4,5 мм завдовжки і 2—3 мм завширшки) зеленої круглястої пластинки, що плаває на поверхні води. Листки не розвинені. Квітки дуже редуковані, одностатеві, в суцвіттях з двох тичинкових і однієї маточкової квіток, розташованих біля основи пагонів у бічній кишеньці або в ямці на поверхні пагона; маточкові квітки мають одну маточку, тичинкові — з однією тичинкою. Плід — горішковидний, однонасінний, нерозкривний. Цвіте дуже рідко (у травні — червні).

Поширення

Росте по всій території України в стоячих водах.

Заготівля і зберігання

З лікувальною метою використовують усю рослину. Заготовляють сировину протягом літа. Дрібною сіткою ряску притягують до берега і вичерпують невеличким сачком. Сушать під наметом або на горищі, яке добре провітрюється. Зберігають у сухому, добре провітрюваному приміщенні. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад

У рясці малій є флавоноїди, антоціани, мікро- і макроелементи — кальцій, фосфор, магній, кобальт, бром, мідь, нікель, титан, марганець, йод, цинк, ванадій тощо. У висушеному вигляді рослина містить 2—4 % протеїну. Аскорбінової кислоти в рослині майже немає.

Фармакологічні властивості і використання

Ряска мала виявляє жарознижуючі, сечогінні, десенсибілізуючі й антимікробні властивості. У вітчизняній ізарубіжній народній медицині препарати ряски малої приймають усередину при кропивниці, вітиліго, астмі, запаленнях слизової оболонки дихальних шляхів і набряках невротичного характеру, як протигрипозний і загальнозміцнюючий засіб. Зовнішньо, у вигляді припарок, рослину використовують при ревматизмі й подагрі (як болетамувальний засіб).