СМОВДЬ РУСЬКА

Багаторічна трав'яниста рослина родини селерових (зонтичних). Стебло щільне, циліндричне, дрібноборозенчасте, 60—120 см заввишки, малолисте, у верхній частині розгалужене. Прикореневі й нижні стеблові листки багаторазово трійчасті або трійчасто-перисті; середні листки дрібніші, менш складні; верхні — без пластинки, у вигляді піхов. Квітки дрібні, двостатеві, у складних 10— 20-променевих зонтиках, з малолистою спадною обгорткою або без неї; зубці чашечки короткі, часто непомітні; пелюстки світло-жовті, широко-яйцевидні, на верхівці виїмчасті. Плід —обернено-яйцевидна двосім'янка, 6—8 мм завдовжки. Цвіте у червні — липні.

Поширення

Смовдь руська росте на півдні Лісостепу і в Степу на схилах ярів і річкових долин, на солонцях, серед кущів, на лісових галявинах, уздовж доріг.

Заготівля і зберігання

Для лікарських потреб заготовляють коріння рослини (Radix Peucedani ruthenici), яке копають одразу після визрівання насіння або рано навесні. Після попереднього пров'ялювання на відкритому повітрі коріння досушують на горищі або в сушарці при температурі, не вищій за 30°. Сухої сировини виходить 16 %. Строк придатності — 2 роки. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад

У корінні рослини є флавоноїди, ефірна олія, фурокумарин пеуцеданін.

Фармакологічні властивості і використання

З коріння смовді руської виробляли препарат пеуцеданін, який використовували в комплексному лікуванні злоякісних новоутворень. Останнім часом препарат знято з виробництва. У народній медицині настойку або відвар коріння рослин і застосовують як болетамувальний, протипростудний та відхаркувальний засіб.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — відвар (20 г коріння на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3 рази на день; настойку (25 г коріння на 100 г спирту по 25 крапель 3 рази на день.