ТОПОЛЯ БІЛА

Populus alba — високе, 15—25 (35) м заввишки, листопадне дводомне дерево родини вербових. Має широку наметовидну крону і циліндричний стовбур, укритий гладенькою світло-оливковою корою; в нижній частині стовбура, особливо у старих дерев, кора темно-сіра, глибоко тріщинувата. Бруньки білоповстисті. Листки чергові, круглясто-яйцевидні, 10—12 см завдовжки і 5—10 см завширшки, в основі злегка серцевидні, зверху темні, глянцеві зісподу — білоповстисті, на круглих черешках, що в 2—4 рази коротші за пластинку. Квітки одностатеві, в пониклих сережках; пиляки пурпурові, на коротких нитках; приймочки двороздільні, яскраво-зелені, блідо-жовті або темні. Плід — коробочка. Цвіте у березні — квітні, до появи листя.

Поширення

Тополя біла росте по всій території України в заплавних лісах і гаях у долинах річок, по западинах між пісками. Як декоративну рослину її часто розводять у садах і парках.

Заготівля і зберігання

Див. у статті тополя чорна. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад

Бруньки тополі білої містять фенолглюкозиди (5— 9 %), дубильні речовини (3,35 %) та інші сполуки. У складі фенолглюкозидів є саліцин і популін.

Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті тополя чорна.