ПЕРСТАЧ БІЛИЙ

Potentilla alba — багаторічна трав'яниста рослина родини розових. Має здерев'яніле товсте косе кореневище, що закінчується пучком листків, зібраних у прикореневу розетку. Прикореневі листки — з довгими черешками, пальчастороздільні, зверху темно-зелені, голі, зісподу — сріблясто-волосисті; листочки (їх 5), з дрібними зубцями на верхівці. Квітконосні стебла тонкі, висхідні, з 1—3 трійчастими листками, виходять з пазух прикореневих листків. Квітки двостатеві, правильні, 5-пелюсткові, зібрані по 2—4 в рідкі півзонтики; пелюстки білі, виїмчасті Плід складається з горішковидних сім'янок. Цвіте у травні — червні.

Поширення

Перстач білий росте по лісах, чагарниках і узліссях на Поліссі, в Лісостепу та передгір'ях Карпат.

Заготівля і зберігання

Для медичних потреб використовують траву або цілу рослину (траву з кореневищем) перстачу. Збирають квітуючі рослини і сушать, розстилаючи тонким шаром, на рамках у затінку або в сухому провітрюваному приміщенні. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад

Перстач білий містить дубильні речовини (поліфеноли й конденсовані таніни), елементарний йод, аніон йодистої кислоти (JO3) — , сапоніни та різні елементи, а саме: натрій, кальцій, алюміній, нікель, вісмут, лантан, молібден, літій, кобальт, мідь, срібло, цинк, залізо і марганець. Більшим вмістом біологічно активних речовин відрізняється коренева система рослини.

Фармакологічні властивості і використання

Дослідами, проведеними в клінічних умовах, встановлено, що водний настій рослини є досить ефективним засобом для лікування захворювань тиреотоксикозу. Курс лікування — один місяць. При необхідності його повторюють після двомісячної перерви.