ЧАБЕР САДОВИЙ
Поширення
Батьківщина чабру садового — Східне Середземномор'я, Іран. На території України його культивують як рослину ефіроолійну, пряносмакову та декоративну.
Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують траву чабру (Herba Saturejae hortensis), яку заготовляють в період цвітіння рослини, зрізуючи всю надземну частину на висоті 10—12 см від поверхні грунту. Сушать сировину в чистих, добре провітрюваних приміщеннях або під укриттям на вільному повітрі, розстилаючи тонким шаром на папері чи тканині. Після висушування траву обмолочують і просівають через дротяне сито, щоб відділити грубі стебла. Сухої трави виходить 16—17 % . Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад
Трава чабру містить ефірну олію (0,8—2 %), дубильні (8—9 % ) і слизисті речовини та смолу. У складі ефірної олії є карвакрол, парацимол, дипентен, пінен, тимол та інші терпени.
Фармакологічні властивості і використання
Експериментами встановлено, що ефірна олія чабру має бактерицидні й гіпотензивні властивості. У народній медицині чабер використовують як засіб, що має в'яжучі, бактерицидні, спазмолітичні, слабкі сечогінні, потогінні, протигнильні й глистогінні властивості. Великі дози чабру діють абортивно. Особливо ефективним є застосування чабру при проносах, катарах шлунково-кишкового тракту, розладах травлення, блюванні та глистяній інвазії. Зовнішньо чабер використовують при дерматитах від укусів комах (місця укусів змащують свіжим соком).
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 столові ложки сировини на 400 мл окропу, настоюють 1 годину, проціджують) по півсклянки 3 рази на день до їжі.
Найвисокогірніша будівля України, в якій жили й працювали люди
На карпатській горі Піп Іван в Івано-Франківській області досі збереглися руїни старої астрономічної і метеорологічної обсерваторії під назвою...
В Україні знаходиться найбільший у світі штучний ліс
Штучний ліс було висаджено на Херсонщині аби зупинити пустелю Олешківські піски (до слова теж найбільшу Європі)
Шолоховський водоспад виник ще у мезозойську еру
Шолоховський водоспад у народі відомий під назвою «Червоне каміння».