ЧАБЕР САДОВИЙ

Satureja hortensis — однорічна, рідко дворічна рослина родини губоцвітих. Стебла прямостоячі, 15—35 см, в екземплярів, що перезимували, до 60 см заввишки, галузисті, опушені короткими, але багатоклітинними, вниз відігнутими волосками, при основі часто здерев'янілі. Листки супротивні, майже сидячі, лінійно-ланцетні, клиновидно звужені до основи, цілокраї, здебільшого тупі, з обох боків або лише зісподу розсіянокоротковолосисті, крапчастозалозисті. Квітки двостатеві, неправильні, утворюють 3—5-квіткові пазушні несправжні кільця, верхні з яких зближені на кінці стебла та гілок; чашечка дзвониковидна, зовні розсіяноволосиста, зелена або лілувата, з 10 жилками і 5 ланцетними загостреними зубцями, що майже дорівнюють трубочці; віночок світло-ліловий, рожевий або білий, двогубий, з плоскою, виїмчастою верхньою губою і трилопатевою нижньою, середня лопать якої виїмчаста. Плід складається з чотирьох однонасінних горішковидних часток. Цвіте у липні-серпні.

Поширення

Батьківщина чабру садового — Східне Середземномор'я, Іран. На території України його культивують як рослину ефіроолійну, пряносмакову та декоративну.

Заготівля і зберігання

Для виготовлення ліків використовують траву чабру (Herba Saturejae hortensis), яку заготовляють в період цвітіння рослини, зрізуючи всю надземну частину на висоті 10—12 см від поверхні грунту. Сушать сировину в чистих, добре провітрюваних приміщеннях або під укриттям на вільному повітрі, розстилаючи тонким шаром на папері чи тканині. Після висушування траву обмолочують і просівають через дротяне сито, щоб відділити грубі стебла. Сухої трави виходить 16—17 % . Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад

Трава чабру містить ефірну олію (0,8—2 %), дубильні (8—9 % ) і слизисті речовини та смолу. У складі ефірної олії є карвакрол, парацимол, дипентен, пінен, тимол та інші терпени.

Фармакологічні властивості і використання

Експериментами встановлено, що ефірна олія чабру має бактерицидні й гіпотензивні властивості. У народній медицині чабер використовують як засіб, що має в'яжучі, бактерицидні, спазмолітичні, слабкі сечогінні, потогінні, протигнильні й глистогінні властивості. Великі дози чабру діють абортивно. Особливо ефективним є застосування чабру при проносах, катарах шлунково-кишкового тракту, розладах травлення, блюванні та глистяній інвазії. Зовнішньо чабер використовують при дерматитах від укусів комах (місця укусів змащують свіжим соком).

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 столові ложки сировини на 400 мл окропу, настоюють 1 годину, проціджують) по півсклянки 3 рази на день до їжі.