ЧОРНУШКА ПОСІВНА

Nigella sativa — однорічна рослина родини жовтецевих. Стебло прямостояче, 15— 40 см заввишки, розгалужене, борозенчасте, залозисто-пухнате. Ластки двічі або тричі перисторозсічені, з недовгими лінійними або широколінійними частками. Квітки одиничні, правильні, двостатеві, з подвійною оцвітиною; чашолистки (їх 5) пелюстковидні, блакитні, довгасті або яйцевидні, в нижній частині звужені в короткий нігтик, на верхівці тупі, рідше короткозагострені, 10 — 12 мм завдовжки, з досить виразними жилками; пелюстки-неетарники (їх 5—8) коротші за чашолистки, з короткими нігтиками і двогубими пластинками, верхня губа яких видовжена, на верхівці витягнута у вістря, нижня — довша за верхню. Плід — збірна листянка; листянки здуті, залозисто-бородавчасті, зрослі між собою по всій довжині до основи носиків. Цвіте у липні.

Поширення

Чорнушка посівна походить з Середземномор'я. По всій території України її культивують як рослину декоративну і пряносмакову.

Заготівля і зберігання

Для виготовлення ліків використовують насіння чорнушки (Semen Nigellae sativae, синонім — Semen Cumini nigri), відоме в торгівлі під назвою «чорний кмин». Насіння вимолочують із стиглих плодів чорнушки, досушують і зберігають у добре і щільно закритих банках або бляшанках без доступу світла. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад

Насіння чорнушки містить стероїди: кампестерин, ситостерин, стигмастерин, холестерин, а-спінастерин; алкалоїд нігелін, ефірну олію (0,46—1,4 % ), тритерпенові сапоніни, кумарини, тимохінон, фермент ліпазу і жирну олію (30,8—44,2 % ), у складі якої є олеїнова (48,76 %), лінолева (37,56 % ), міристинова, пальмітинова, стеаринова, ліноленова, ейкозадієнова і петрозелінова кислоти.

Фармакологічні властивості і використання

Препарати чорнушки посилюють діурез, сприяють збільшенню молока у жінок, що годують груддю, регулюють менструації, виявляють антибактеріальну, протистоцидну і глистогінну активність, мають вітрогінні, легкі проносні й жовчогінні властивості, діють як загальнозміцнюючий засіб. Основними показаннями до призначення чорнушки є метеоризм, гіпогалактія, нирковокам'яна хвороба, жовтяниця та глистяна інвазія. Певний терапевтичний ефект спостерігається й при бронхіальній астмі, безсонні та жіночих хворобах. Внутрішнє застосування чорнушки в поєднанні з зовнішнім дає позитивний терапевтичний ефект при висипах на шкірі. В гомеопатії насіння чорнушки використовують при захворюваннях шлунка, жовчного міхура і печінки. Крім того, насіння чорнушки вживають як пряність при квашенні огірків, кавунів і капусти, для ароматизації хлібних виробів.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — чай з чорнушки (0,5— 1 г насіння на день) п'ють по 1 склянці З рази на день; відвар насіння (З г сировини на 300 мл окропу) по півсклянки 3 рази на день. ЗОВНІШНЬО — обмивання відваром насіння (готують, як у попередньому прописі). Лікування насінням чорнушки треба проводити під наглядом лікаря.