ШИПШИНА ЗМОРШКУВАТА

Rosa rugosa — середньої висоти (80—150 см) кущ родини розових. Стебла товсті, прямостоячі, як і квітконосні пагони, густо вкриті різнотипними опушеними шипами: міцними, з широкою основою, трохи серповидно зігнутими або прямими та дрібними голчастими. Квітконосні пагони, крім того, вкриті волосками і дрібними залозистими щетинками. Листки спіральні, непарноперисті, з широкими трав'янистими прилистками, що зрослися з головним стриженьком листка; листочки (їх 7, рідше 5 або 9) від круглясто-еліптичних до видовжено-еліптичних, зверху виразно зморшкуваті, з полиском, зісподу рясно опушені, нерідко майже сіроповстисті, з домішкою залозок, По краю простозубчасті. Квітки великі (до 7 см у діаметрі), правильні, двостатеві, в малоквіткових (по 2—3) щитковидних суцвіттях, рідше одиничні; чашолистки великі (2,5—3 см завдовжки), з листовидним розширенням на верхівці, зісподу усіяні волосками з домішкою залозок, рідше без них, після цвітіння спрямовані вгору й залишаються при стиглих плодах; пелюстки (їх 5) червоні, рідше ясно-червоні. Плід — гіпантій, сплюснуто-кулястий, м'ясистий, яскрово-червоний або померанцевий. Початок цвітіння у червні (ремонтантний вид).

Поширення

Шипшина зморшкувата дико росте на Далекому Сході. На території України її культивують як рослину декоративну й лікарську. Часто зустрічаються здичавілі зарості.

Хімічний склад

Шипшина зморшкувата має близький до шипшини травневої хімічний склад, але відрізняється дещо іншим вмістом і співвідношенням компонентів, що його складають.

Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе ак як у статті шипшина травнева.