В Антарктиці вперше використали вітчизняну глибоководну камеру

Щоб дістатися до Української антарктичної станції «Академік Вернадський», розташованої на острові Галіндез у Західній Антарктиці, треба подолати відстань 15 тисяч кілометрів. Нещодавно звідти повернулася ХІХ Українська антарктична експедиція, 12 учасників якої працювали на станції 369 днів.

«Передовсім на станції проводять фундаментальні дослідження. Основне завдання експедиції, і цієї зокрема — тривалі моніторингові спостереження, — розповів журналістам керівник напряму геолого-геофізичних досліджень Національного антарктичного наукового центру Володимир Бахмутов. — На базі станції створено кілька унікальних наукових полігонів. Станція особлива тим, що має найтриваліші ряди змін різних параметрів, зокрема геофізичних, в Антарктиці. Такі великі проблеми, як глобальне потепління, можуть бути вивчені, лише якщо ми маємо тривалі ряди спостережень».

 Для декого з них зимівля в екстремальних антарктичних умовах була не першою: метеоролог Олександр Полудень брав учать у ХVII експедиції, а учасником XVI був біолог Олександр Салганський. Третьою ця зимівля була для дослідника геолого-геофізичного напряму Дмитра Литвинова й системного адміністратора Павла Малова. Для начальника станції Станіслава Недогибченка експедиція стала четвертою, пише «Урядовий кур’єр».

Під час цієї експедиції вперше використали техніку українських розробників — глибоководну камеру, працювати з якою, за задумом її винахідників, можна на глибині до 300 метрів. «Глибини були трохи меншими, але випробування пройшло успішно. Отже, не потрібно закуповувати дуже дорогу аналогічну зарубіжну апаратуру», — сказав учасник кількох попередніх експедицій доцент Харківського національного університету ім. В. Каразіна Андрій Утевський.

За його словами, головна мета біологічних досліджень станції — створення так званих сухопутних та морських районів, що охороняються. «За останні шість років наша група провела складну роботу, пов’язану зі спусками під воду (працювали на глибині до 60 метрів), досліджували акваторію, знімали фото- й відеоматеріал», — пояснив вчений. Вже підготували два відповідні проекти. Побудували тривимірні карти морського дна, а цього сезону працювали над створенням карт третього морського району, сказав він.

Найцікавішим під час роботи на станції було спостереження за процесом пологів тюленів Веделла, поділився враженнями біолог Олександр Салганський. Цей вид зустрічається лише в Антарктиці, й малеча з’являється на світ прямо на кризі.

Нагадаємо, що через брак коштів на фрахт судна повернення експедиції свого часу опинилося під загрозою. Зрештою гроші знайшли, але й досі не розрахувалися з компанією, котра допомогла зробити ротацію, доставити на станцію наступну експедицію і забезпечити її всім необхідним. «Це було складно. Звертались до Верховної Ради, Прем’єр-міністра, щоб наголосити, наскільки важливе наше перебування в Антарктиці. Настане час, коли тутешні поклади корисних копалин почнуть ділити. Це відбуватиметься відповідно до присутності країн, які там перебувають, та їхнього внеску», — сказав директор НАНЦ Валерій Литвинов. Аби розрахуватися за вже виконані роботи, Антарктичному центру бракує чотирьох мільйонів гривень.