Графіті: вандалізм чи мистецтво
Із собою — сумка з фарбою, маленька драбина та натхнення. Спочатку хлопці обирають локацію, далі — ескізи. Частенько доводиться тікати від охоронців. Розповідають, бували випадки, коли правоохоронці забирали у відділок. Але нерідко навіть хвалили, йдеться в сюжеті "канал 24".
Між графітчиками існують негласні правила: не писати на пам'ятниках, державних будівлях та кладовищах. Три години і на паркані з'являються незрозумілі на перший погляд тексти — зашифровані імена хлопців. Самі графітчики часто упізнають автора за унікальним шрифтом. Однак, найбільша насолода таки від процесу.
Науковці ж кажуть, сучасні графіті можуть бути об’єктами досліджень. А от В'ячеслав Корнієнко вивчає стародавні написи на Софії Київській ще з 11-18-тих століть. Тоді люди лишали на стінах свої молитви та переживання, але серед них є і емоційні написи. Писати на стінах у ті часи, як і зараз, було заборонено.
Втім, нащадкам через кілька поколінь вже не буде що вивчати. Адже теперішні малюнки — недовговічні. Тримаються максимум з два десятки років.
Замок «Паланок» - це одна з рідкісних українських пам'яток, які мають настільки багату історію (фотозвіт)
Надзвичайний історичний пам'ятник ХІV-ХVII століття, знаменитий своєю архітектурою - замок «Паланок» так оригінально названий через споруджені...
Фортеця Меджибіж одна з найбільших і найдавніших фортифікаційних споруд України
Меджибізький замок – легендарне давньоруське укріплення, що успішно протистояло татарським навалам. Місто розкинулося на високому лівому березі...
Затоплена церква у Ржищеві - оповита легендами
Складно повірити, але колись на тому самому місці, де нині розлилося водосховище, розташовувалося мальовниче українське село Гусинці.