Як позначилась пожежа на нафтобазі під Києвом на довкіллі

Місяць тому рятувальники відкачали останній кубометр палива з пошкоджених резервуарів «БРСМ-Нафти». Усього під Васильковом Київської області тоді вигоріло понад 10 тисяч кубометрів нафтопродуктів. Пожежу гасили понад тиждень, тоді загинули п’ятеро людей і 15 були поранені. Єдиної думки про вплив аварії на довкілля не було: хтось робив панічні заяви про невідворотність страшних хвороб жителів півдня Київщини; хтось заспокоював і наводив дані: граничні показники хімічних сполук у довкіллі не перевищено. Радіо Свобода через місяць після аварії поцікавилось, наскільки виправдались побоювання скептиків.

Українська лабораторія якості і безпеки продукції АПК провела аналіз ґрунту, води та рослин поблизу «БРСМ-Нафти». Хіміки знайшли у ґрунті півтораразове перевищення норми за безнапіреном. Це – речовина першого класу небезпеки, вона утворюється під час горіння нафтопродуктів. Проте, за словами заступника директора лабораторії Оксани Самкової, хоч ця сполука і отруйна, перевищення у 1,5 рази – не катастрофічне.
«Надвисоких критичних перевищень безпосередньо у об’єктах довкілля, в харчових продуктах, які споживають люди, немає, – стверджує Оксана Самкова. – Людському здоров’ю нічого не загрожує».
На території самої нафтобази концентрація бензапірену перевищена аж у 26 разів.
У поверхневих водах річок та озера, а також води в криницях бензапірен не виявили – на відміну від пожежної водойми на території «БРСМ-Нафи», яка за цим показником була доволі забрудненою.
Знайшли невелику кількість бензапірену в городині – гарбузах, цибулі, картоплі, квасолі, полуниці, соняшниках і кукурудзі, зібраних у селі Крячки,де розташована «БРСМ-Нафта». Проте у рослинній продукції вміст цієї речовини не нормується, кажуть дослідники. Головне – не споживати саме ті плоди, що виросли під нафтовими опадами, пояснює Оксана Самкова.
Фрукти, ягоди, які на той момент достигли, не можна споживати, тому що є явні ознаки візуально, що потрапляли краплі нафтового дощу
Оксана Самкова
«Скажімо, фрукти, ягоди, які на той момент достигли, не можна споживати, тому що є явні ознаки візуально, неозброєним оком, того, що потрапляли краплі нафтового дощу, і рослини забруднені», – зазначила експерт.
Напротивагу результатам аналізів незалежної лабораторії, Державна екологічна інспекція України заявляє, що перевищень норм вмісту шкідливих речовин у пробах ґрунту не виявлено. Перевищення вмісту сульфатів виявили лише не декількох ділянках, та й то – лише в 1,2 раза, а це – у межах похибки вимірювання.
Держекоіспекція моніторить стан ґрунтів постійно: виходячи зі звіту, опублікованого на її сайті, проби ґрунту з часу пожежі під Васильковом брали вже 6 разів – аналізи останньої проби, відібраної 13 липня саме тривають. Досліджувати довкілля після аварії на вміст небезпечних речовин інспекції доручило Мінекології.
На прилеглих до «БРСМ-Нафти» територіях еко-моніторинг потрібен постійно, вважають фахівці. Населення повинне знати напевне, чи можна вживати продукти у щоденному раціоні та чи можна пити воду, на яку випали нафтові дощі.