Сьогодні українці засівають на щастя у новому році

Сьогодні в Україні Новий рік за старим стилем, разом з тим православна церква святкує Обрізання Господнє, а також вшановує пам'ять святого Василя.

 Цього дня за тим же юліанським календарем настає Новий Рік, який в Україні називають Старим Новим роком. В давнину у слов’ян, як і в багатьох землеробських народів Європи, рік розпочинався навесні. Після прийняття християнства за греко-візантійським обрядом початком церковного та громадянського року стало 1 вересня. З 1700 року Петро І увів у Російській імперії січневе літочислення.

Прикметно, що в Україні під впливом Литви й Польщі, традиція зустрічі Нового року 1 січня існувала ще з кінця ХІV-ХV століття, хоч і тривалий час не визнавалася широкими масами. Незважаючи на те, що протягом тисячоліть в українців декілька разів зміщувалися у часі Новолітування, загальна обрядовість у нашого народу залишалася більш-менш сталою. А Новий рік завжди був одним

з найпопулярніших календарних свят, з яким пов’язували кращі сподівання.

У перший день нового року за давньослов’янським звичаєм виконувався обряд засівання (посипання). Дорослі й діти чоловічої статі ходили від хати до хати, символічно засіваючи хлібними зернами і бажаючи господарям щастя, здоров’я і щедрого врожаю: «Сійся, родися, жито, пшениця, всяка пашниця! Зверху колосиста, зісподу корениста. Будьте зі святом здорові, З Новим роком!»

14 січня (1 січня за юліанським календарем) православна церква відзначає Обрізання Господнє, Євангельську подію, коли восьмиденне Немовля принесли до храму для обрізання та назвали Ісусом.

Християнська церква сьогодні також вшановує пам’ять одного з найшанованіших святих - Василя Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської в Малій Азії, великого законодавця чернечого життя, одного із Отців Церкви, який жив у ІV столітті.