Ретро-аудиторію відкрили в університеті Шевченка

В Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відкрили аудиторію "Ретро". 

Її інтер'єр відтворено за фотографіями навчальних приміщень цього корпусу початку 20 століття. Також є деякі елементи оздоблення середини 1950-х років.

Старовинна аудиторія знаходиться на третьому поверсі в корпусу інституту на бул. Тараса Шевченка, який зведений 1852 року за проектом архітектора Олександра Беретті, повідомляє  Gazeta.ua.

Вхідні двері в навчальну кімнату, на відміну від решти дверей, білі. Над ними — невелике вікно. У аудиторії паркет змінили на підлогові дошки, металопластикові вікна — на дерев'яні. Замість сучасних парт стоять старі — із нахиленими вниз чорними стільницями та лавами без спинок.

Всі парти, як і кафедра для виступів, автентичні. Їх зберегли працівники інституту. Викладацький стілець виконаний у австрійському стилі. Такі були в цьому корпусі до Першої світової війни. Для освітлення повішали масивні лампи із металевим плафоном. Їх вмикають старовинними вимикачами із поворотним механізмом. Вони, як і розетки, виконані із блискучої порцеляни.

"Ідея створення такої аудиторії почалася з того, що до мене підійшли колишні випускники. Кажуть, дайте нам таку аудиторію, де є ще ті старі парти. Ми знайшли таку. Це тоді була 140 аудиторія на третьому поверсі. А потім за сприяння ректора вирішили створити цю ретро кімнату. У ній можна пройнятися атмосферою та історією початку 20 століття", - говорить директор Інституту філології професор Григорій Семенюк.

На стінах аудиторії висять старі фото із підписами. На них зображений корпус Інституту філології у різні роки. Одразу після відкриття в середині 19 століття тут була Перша чоловіча гімназія. У часи Першої Світової війни — військовий лазарет. Після революції 1917 року приміщення займали Генеральний секретаріат освіти, Міністерство освіти та Народний комісаріат освіти. У 1920 році будинок передали Всенародній бібліотеці України. А з 1951 року в нинішній будівлі остаточно розмістився філологічний факультет КНУ ім. Т. Шевченка.