Примаченко і Марчук - в Топ-5 пропозицій по створенню нового музею видатних українських художників в Києві

Ініціативна група надіслала листа Кабінету Міністрів України з ініціативою створення музею, в якому були б представлені ті українські художники, чиї роботи надихали боротьбу України за незалежність в кінці 1980-х років. Про це в ефірі телеканалу заявила координатор проекту Вікторія Левченко.

На думку ініціативної групи, імена українських художників, які ще недавно вважалися головним культурним надбанням української держави, що відновив свою незалежність і повернувся в світовий культурний контекст, сьогодні несправедливо витісняються з медіа-простору. Їх місце займають молоді, по-хорошому агресивні, але найчастіше обділені талантом і художньою майстерністю художники, завданням яких є продаж своїх робіт, а не розвиток української художньої школи в цілому.

Щоб компенсувати утворюється інформаційний вакуум навколо художників 80-х років ініціативна група пропонує створити окремий музей для тих, хто «ще вчора були першими духовними і культурними провідниками для покоління, на очах якого радянський застій змінився першими кроками молодої незалежної України».

За словами Вікторії Левченко, своєрідний ТОП-5 художників, чиї роботи повинні бути представлені в новому музеї, повинен включати наступні імена:

МАРІЯ ПРИМАЧЕНКО. Видатна українська художниця, представниця «наївного мистецтва» або «народного примітиву». Незабутні образи фантастичних чудовиськ і птахів. Синтез духовного досвіду багатьох поколінь народних майстрів. Її роботи відсилають до найбільш стародавнім жанрами світового декоративного мистецтва, української міфології, орнаментальному і пісенного багатства нашої країни.

Втім, на думку активістів, ім'я Марії Примаченко - скоріше щасливий виняток у

списку незаслужено відтиснутих великих українських художників. Нещодавно виставка її робіт з успіхом пройшла в київському «Мистецькому Арсеналі». А з недавніх пір все частіше чути думку про те, що саме її роботи повинні стати символом українського «Євробачення» наступного року.

МИКОЛА ГЛУЩЕНКО. Його навчання в Берліні оплачував гетьман Скоропадський, а першу виставку допоміг організувати Винниченко. Під час проживання у Франції робив портрети Ромена Роллана, Анрі Барбюса, спілкувався з Пікассо і Матиссом. «Працював» радянським розвідником, але постійно намагався повернутися в Україну. За заповітом передав 1250 своїх робіт Мінкульту УРСР. Його стиль близький до робіт найбільш відомих французьких імпресіоністів.

ІВАН МАРЧУК. Один зі ста геніїв сучасності за версією британських експертів і журналістів. Засновник кількох нових стилів у мистецтві. Пройшов нелегкий шлях від гонінь і замовчування в Україні радянського часу до сьогоднішнього захоплення з боку провідних світових музеїв і картинних галерей. Одна з особливостей робіт, яка відразу ж впадає в очі - нанесення на полотно максимально тонких колірних смуг, через що створюється ефект дивного мерехтіння і небачених відтінків кольору, приголомшливі роботи.

 
ТЕТЯНА ЯБЛОНСЬКА. Українська художниця, професор і Герой України (2001 рік). Свою творчу діяльність починала як прихильник соцреалізму, саме її пензлю належить одна з найвідоміших робіт цього жанру - картина «Хліб». У більш пізніх роботах видно її інтерес до імпресіонізму і народного мистецтва. Деякі роботи близькі до напрямку бойчукістів, в якому гармонійно поєднувалися традиції і модернізм.

КАТЕРИНА БІЛОКУР. Ще одна яскрава представниця «наївного мистецтва», майстер народного декоративного живопису. Її перша виставка складалася лише з 11 картин, але вони привели її до всесвітньої популярності - через 15 років її роботи включені в радянську експозицію на Міжнародній виставці в Парижі.