Природне багатство України: загально-порівняльна характеристика

Природне багатство є матеріально-енергетичним ресурсом (капіталом) природного походження, що несе в собі актуальний потенціал безпосереднього використання у виробництві в системі національної економіки в умовах ринку. 

Природне багатство входить до системинаціонального багатства, котру можна визначити як суму чистої вартості капіталу активів країни та її чистих вимог до іншого світу, включаючи природний, людський, вироблений фінансовий, виробничий та невиробничий капітал. У цій системі природне багатство відноситься до невироблених нефінансових активів. 
Належачи до складу активів, які в загальному розумінні не є продуктами людської праці, природні ресурси в будь-якому випадку потребують прикладання такої праці для освоєння та забезпечення участі в системі національного господарства як ресурсу, і тільки у такому випадку стають капіталом. Людська праця може прикладатися саме до доступних природних ресурсів, а отже, тільки вони можуть бути оцінені як природне багатство країни. Отже, не всі природні ресурси є багатством, а тільки ті, що є по-перше готовими на сьогодні до безпосереднього використання в господарському обігу, а по-друге – ті, що є капіталізованими, тобто є об’єктом прикладання людської активності та створюють додану вартість, капіталізуються в системі національного господарства. 
Саме недокапіталізація природних ресурсів та інших наявних активів названа головною причиною існування бідних держав з кількісно наявними значними природними і людськими ресурсами видатними сучасними економістами Е. Де Сото та Е. Райнертом. Їх роботи присвячені проблемам капіталізації економіки і подоланню бідності, необхідності повноцінного, перш за все інституціонального та калькуляційно-облікового, залучення некапіталізованих та недокапіталізованих ресурсів суспільного виробництва в господарський обіг із застосуванням найновітніших технологічних та економічних механізмів, які випробували себе в інших сферах використання національного багатства – виробничого, фінансового та людського капіталу тощо. 
У ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» визначеновартість природного багатства України в 1,06 трлн. грн. При цьому поресурсна структура природного багатства є наступною: водний капітал становить 6,4 % від загальної вартості (67, 9 млрд грн); земельний – відповідно 44,7 (473,9); лісовий – 7,9 (84,6); мінеральний – 24,8% (263, 0 млрд. грн). За агрегованим підходом екосистемна складова природного багатства становить 16,2 % від його підсумкової вартості, а саме 170, 6 млрд. грн. (розрахунок здійснено на 1.01.2013 р., курс долара США до гривні 1 до 8,0).
У загальному підсумку така структура природного багатства достатнім чином кореспондується з визначеною на даний час ученими – географами-економістами структурою природно-ресурсного потенціалу України, основу якого становлять земельні та мінерально-сировинні ресурси. При цьому земельний капітал є головним ресурсом, мінеральний – відіграє провідну роль у формуванні виробничого потенціалу держави, водні та лісові ресурси – мають важливе структуроформуюче і допоміжне значення для національного господарства, екосистемний ресурс, який включає природно-рекреаційну складову, екологічні послуги, відновлювану ренту, біологічні фауністичні та флористичні ресурси, повітряний, кліматичний ресурс та інші невраховані іншим чином корисні екосистемні ефекти, виконує важливу функцію капіталізатора природного багатства в системі національного господарства України.
Порівняння отриманої структури природного багатства в ДУІЕПСР НАН України з дослідженнями природно-ресурсного потенціалу (ПРП) України, зокрема, виконаними українським географом-економістом В.П. Руденком, показує що структуру ПРП України формують земельні (44,4 %), мінеральні (28,3) водні (13,1) й лісові (4,2), а також фауністичні та природно-рекреаційні ресурси (близько 10,0 %). Якщо порівняти цю структуру з отриманими нами даними, то видно, що між ними існує як пряма кореляція, так і помітний збіг, особливо питомої ваги земельних ресурсів у структурі ПРП та природного багатства. 
Відносно незначними є відхилення за питомою вагою мінерально-сировинних і лісових ресурсів і дещо більшим – в оцінці водних ресурсів, що підтверджує правильність нашого висновку про помітний рівень їх недооцінки та недокапіталізації на сьогоднішній день. Таким чином, з наведеного порівняння ознак вартості природного капіталу можна зробити висновок про те, що отримана в результаті розрахунків структура вартості природного багатства як актуального, залученого в господарський обіг капіталу показує об’єктивну відповідність вартості його складових природно-ресурсному потенціалу окремих ресурсів. Тобто структура вартості актуальної економічної оцінки природних ресурсів відповідно корелюється аналогічним показникам їх потенціальної оцінки в економіко-географічному вимірі. Тим самим опосередковано підтверджується як валідність проведених в ДУ ІЕПСР НАН України розрахунків, так і гіпотеза про значний вплив фізико-географічних чинників наявності та якісних ознак відповідних компонентів природних ресурсів на їх вартість як складових багатства.
Також, висновки про співставність отриманих даних з іншими наявними у відкритих публікаціях даними, та, зокрема про дещо недостатню капіталізацію природного багатства України у порівнянні зі світовим природним багатством можна зробити, виходячи з даних Всесвітнього Банку й Програми розвитку ООН. Так, згідно з ними, у структурі національного багатства світу в цілому природні ресурси становлять 20 %, накопичені матеріальні блага – 16%, а людський капітал – 64 %. Сукупний показник світового багатства у 2012 році склав 223 трлн доларів США, а отже, природне багатство світу може бути оцінене приблизно у 44,6 трлн дол. США. Україна належить до середньозабезпечених природними ресурсами держав, проте з відносно зниженими показниками природного багатства за рахунок низького рівня капіталізації природних ресурсів.
Дуже показовим є порівняння вартості природного багатства США та України. Так, виявлено, що цей показник в Україні приблизно у 20 разів менший, ніж у США. При цьому географічна площа США лише в 16 разів більша, ніж площа нашої держави, а отже, питома концентрація вартості природного багатства в США на одиницю площі є ненабагато вищою (на 20%), що у цілому і показує, з однієї сторони – як мінімум наскільки недокапіталізованим воно в нашій країні є, з іншої сторони, що проведені в ДУ ІЕПСР розрахунки вартості природного багатства знову-таки є зіставними з даними Світового Банку та ООН. 
Світове природне багатство постійно зростає. Так, за оцінками, на початок 2000-х років воно складало 4011 дол. США на душу населення і дорівнювало 28,1 трлн дол. США, а за станом на 2012 рік збільшилося на 16,5 трлн дол. до 6352 дол. США на душу населення за рахунок подорожчання природних ресурсів, особливо водних та енергоносіїв, приросту розвіданих запасів корисних копалин у США, Бразилії, Австралії, країнах Африканського континенту, подальшої капіталізації природних ресурсів тощо. В Україні на 2012 рік показник забезпеченості природним багатством на душу населення становив 2 922 дол. США (за курсом 8,0 грн за 1 долар США), що в 2,17 разу менше від світового. Це пояснюється тим, що Україна є достатньо густонаселеною територією, у порівнянні зі світом у цілому. 
Показовою ознакою є зіставлення територіальної концентрації природного багатства України і провідних країн світу. Так, якщо вартість природного багатства України дорівнює 1,06 трлн. грн., або 133 млрд. дол. США, що становить 0,29 % від світової загалом. При цьому наша держава займає 0,41 % суші планети. Територіальна концентрація природного багатства в Україні оцінюється в 220,5 тис. дол. США на 1 км2, у світі – 299,4 тис. дол. США на 1 км, тобто приблизно три чверті середньосвітового показника.
Отже, наведені дані свідчать, що вартість і територіальна концентрація природного багатства України, забезпеченість ним населення країни порівняно із загальними показниками виявляють зіставні, проте певним чином нижчі, ніж у середньому у світі, дані. Зазначене обумовлене, крім географічних факторів, низьким рівнем капіталізації природних активів нашої держави, диспропорціями в купівельній спроможності долара США й гривні та курсах валют в Україні. 
Порівняна оцінка вартості природного багатства України в золотому еквіваленті, дає наочне уявлення про те, що являє собою грошова сума вартості природного багатства України. Зауважимо, що за неї, тобто за 1,06 трильйона гривень можна було б купити сьогодні більше 3,0 тис. тонн золота в ринкових цінах (1 тонна золота коштує приблизно 33 мільйони доларів США), для перевезення якого знадобилося б близько 70 вантажних залізничних вагонів стандартної вантажопідйомності. І це зважаючи на те, що за останні 15 років ціна на золото на світових ринках зросла вчетверо. За оцінками американських вчених, весь світовий золотий запас, який оцінювався у 30 тис. тон (на 2014 рік), лише у десять разів перевищує цю суму, отже у вартісному вимірі природне багатство України дорівнює одній десятій частині усього золотого запасу світу. 

Академік НААН, д.е.н., проф. Хвесик М.А.,
д. е. н., проф. Бистряков І. К.,
к. е. н., доц., с. н. с Клиновий Д. В.
Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»