Православні вшановують пам'ять апостола Андрія Первозваного

Православна церква 13 грудня вшановує пам’ять святого апостола Андрія Первозваного, першого проповідника християнства на наших землях.

Андрій Первозваний – один із дванадцяти апостолів та перших учнів Ісуса Христа. Він був простим рибалкою, коли його, так само як і старшого брата Симона-Петра, покликав за собою Христос. За переказами, апостол Андрій проповідував християнство балканським та причорноморським народам, зокрема скіфам, і був розіп’ятий за наказом римського магістрату у грецькому місті Патри на косому хресті. 

Андрія зазвичай зображують з цим хрестом – символом його мученицької смерті, а сам хрест називають «андріївським». 

Існує легенда, що саме апостол Андрій Первозванний нібито пророкував, що на місці нинішнього Києва буде споруджено «град великий із багатьма церквами». Про це йдеться і в «Повісті врем'яних літ». 

Свято Андрія в народі ще називали Калитою. Так само, як  «Катерини» вважали дівочим святом, «Андрія» – парубоцьким і воно було логічним продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчата обирали одне одного для майбутнього подружнього життя. Калетою називався обрядовий корж, що пікся з пшеничного борошна. Випікали калету так, щоб вона була сухою і важче відкушувалась, щедро обмащували медом, й обсипали маком. Підв’язували червоною стрічкою до сволока, а потім парубки по черзі мали відкушувати того коржа – «кусати калету». Це була справа не легка й забарна, до того ж супроводжувалася веселими коментарями, жартами,  сміхом. 

У цей день жінки намагалися не пекти хліба, не шити й не прясти. Дівчата на Андрія багато ворожили, завбачуючи свою долю. Наприклад, ловили в курнику півня і курку, зв’язували їхні хвости і, щоб заспокоїлися, накривали решетом, а потім відпускали, дивлячись, хто кого перетягне: якщо курка, то в майбутній родині верховодитиме жінка, а коли півень – чоловік.

Цього дня спостерігали за погодою. Якщо до цього дня сніг не випав – зима буде теплою, а як з’явився – довгою і холодною.