За легендою у стінах Софії замуровані незліченні багатства скарбниці Київської Русі

Підземні лабіринти, святі поховання, горезвісна бібліотека Ярослава, секрети стін, де замуровані незліченні багатства скарбниці Київської Русі, - всі ці загадки Софії через століття продовжують розбурхувати розуми вчених і шукачів скарбів.

Правда, нічого з перерахованого знайти поки не вдалося. Але в тому, що Софія зберігає безліч таємниць, не сумнівається ніхто.

Деякі думають, що Софія Київська названа так на згадку про святої Софії, матері мучениць Віри, Надії та Любові. Насправді цей храм присвячений Христу, вірніше, його Божественної Мудрості (грецькою - «Софії»). Він був зведений в 1037 році в центрі Києва стараннями Ярослава, названого людьми Мудрим. Це прізвисько йому дали не тільки за просвіту і любов до наук, а й за те, що він побудував храм мудрості. Місце зведення собору було обрано не випадково - саме тут кияни розгромили печенігів.

Розміри споруди на ті часи були грандіозними: 37 х 55 м з висотою 29 м. Таких соборів на планеті в ті часи були лічені одиниці.

Спочатку Софію вінчали 13 бань, що символізували Христа і апостолів. Сьогодні їх уже 19 (решта були прибудовані в XVII столітті).

Навколо собору розташовувалися кам'яні князівські та боярські палаци, дерев'яні хороми киян. У храмі проводили урочистості з приводу посаження князя на столичний престол, зустрічали іноземних послів, підписували світові договори. Під Софією збиралося київське віче, а в її стінах влаштувалася перша староруська бібліотека. Тут працювали художники-мініатюристи, переписувачі книг, вирувало наукове та політичне життя.

Однак незабаром почалися негаразди. У середині XIII століття великому собору вперше сильно дісталося від монголо- татар. Саме тоді впала Десятинна церква. Багато хто до цих пір дивуються, як же Софія вистояла. І це насправді неймовірно: орди Батия винесли все, що змогли, частково розвалили галереї і західну частину храму.