У «Дикому Саду» археологи знайшли фрагменти античної амфори

 Археологи під час розкопок на території давнього поселення «Дикий Сад», що в центрі Миколаєва, виявили розчленований кістяк тварини, фрагменти античної амфори й турецької кераміки.

 Про це повідомляє Укрінформ.

«Розкопки тут тривають ще з 1991 року, проте лише в цьому році вперше вони були профінансовані за рахунок міського бюджету Миколаєва – виділено 400 тисяч гривень. Досі роботи тут проводилися студентами на голому ентузіазмі. І ось буквально днями нам вдалося розкопати нові експонати. Це розчленований кістяк тварини, ймовірно коня, який використовувався, очевидно, для поминального обряду. Крім того, знайдено фрагменти турецької кераміки кінця XVII – початку XVIII століття нашої ери», - розповів організатор розкопок, відомий миколаївський археолог Кирило Горбенко.

Також, за його словами, однією з головних знахідок археологи вважають фрагменти античної амфори, датованої V століттям до нашої ери, яку вони виявили над кладкою зі східного боку одного з розкопаних приміщень. Вона може свідчити про те, що скіфи і греки знали про «Дикий Сад», бували тут і могли бачити оборонні споруди. Це опосередковано дає змогу говорити про те, що в працях відомого грецького історика Геродота, де згадуються кіммерійські укріплення біля річкових переправ, йдеться саме про поселення «Дикий Сад». Тобто, цілком можливо, люди, які залишили ці укріплення, були кіммерійцями.

На цей момент відкрито 14 археологічних об'єктів, які розташовано на території городища. Раніше передбачалося, що залишилося розкрити ще 2-3, але наразі з'ясувалося, що таких є ще щонайменше 5-6.

«Отож, на нас чекають чергові сенсації. Більше того, нам вперше вдалося законсервувати вже розкопані об’єкти, укріпивши кладки спецрозчином, який не дозволить зруйнувати стіни та підлогу стародавніх об'єктів», - сказав Горбенко.

Він також додав, що завдяки коштам, які надійшли у жовтні, роботи з розчищення «Дикого Саду» досі в розпалі й триватимуть аж до заморозків.

Городище «Дикий Сад» - це давнє поселення 1300-900 рр. до н. е. з високорозвиненою культурою пізньої бронзи. Це єдине степове поселення Білозерської культури, знайдене в Україні. Городище зародилося за 500 років до заснування грецького міста-держави Ольвії і проіснувало 300 років. Воно є єдиною зі збережених пам'яток чорноморського міста-порту часів легендарної Трої.