З Одеси до Бреста попливе давньоруський човен "Ганна Ярославна"

На створення "Ганни Ярославни" команді романтиків знадобилося два роки.

В них не було давніх креслень – орієнтувалися на старі фрески, схематичні зображення та свою уяву. Тому будували не точну копію, а так звану «репліку» – модель із застосуванням сучасних технологій та матеріалів. При цьому все, що можна, намагалися зробити вручну, як пращури, повідомляє ICTV.

«Набір із дуба, шпангоути, і борт це сосна, хотілося б, звичайно, інші сорти деревини, але, в принципі, за нашими даними, це якраз ті сорти, які використовувалися слов'янами для побудови подібного роду човнів», – каже капітан «Ганни Ярославни» Сергій Рябоконь.

На човні – жодних зручностей та кают для команди. Ночувати 12 веслярів збираються просто неба під вітрилом, розміром 24 квадратних метри. Єдина сучасна вимога – двигун, з його допомогою моряки мають проходити шлюзи та вузькі річні канали, де важко працювати старовинними веслами.

На носі судна – скульптура Ганни Ярославни. В неї крила, як у дівчини-птахи Алконоста, що здавна була хранителькою мореплавців. А обличчя і руки князівни вирізьблені з точністю майстрів епохи Відродження.

«Вирішили, що буде досить обличчя, руки, сам образ зробити досить пропрацьованим, а все інше зробити відносно грубішим, знаєте, як зовсім старі храми 11 століття, 12 століття, все не в класичних зразках», – говорить скульптор Ігор Івченко.

Команда човна не професійні моряки. Вони лише намагаються здійснити мрію дитинства та вийти в море на власноруч зробленому човні. Вік веслярів від 14 до 50 років. Серед них – школярі, вчителі , історики , інженери і навіть фізики.

«Ми веземо туди не тільки човен, веземо туди нашу культуру, я так думаю, що це духовний більше захід, ніж матеріальний», – каже боцман «Ганни Ярославни» Костянтин Прущак.

Давньоруський одяг одеські мореплавці відтворювати не збираються, кажуть обійдуться нашими традиційними вишиванками.