Археологи біля одного з найдавніших храмів Східної Європи відкривають таємниці

Спасо-Преображенський собор ще 1036-го року в Чернігові заклав князь Мстислав Володимирович . Майже тисяча років минула, а пам’ятка своєю величністю та масштабами вражає й донині.

«Одна тільки висота – 30 метрів заввишки. Всередині і стіни товщиною понад 1,5 метри, і глибочезні фундаменти. Це все настільки потужно мало підкреслювати і потужність самого Чернігово-Сіверського князівства», - розповідає завідувач науково-просвітницького відділу Чернігівського національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Алла Гаркуша, повідомляє ICTV.

Час до собору милосердний, кажуть співробітники заповідника «Чернігів стародавній». Війни, пожежі та стихійні лиха серйозно його не руйнували. Та все-таки в оригіналі споруда виглядала трішки інакше. З обох боків були усипальниці. Тепер там працюють археологи.

Літописи свідчать, що чернігівських князів ховали у Спаському соборі. У Північній каплиці була усипальниця князя Мстислава, а ось у Південній був похований Святослав Ярославович. Утім, під час цьогорічної археологічної експедиції жодних останків староруських князів науковці так і не знайшли.

Перлину давньоруської архітектури майже 3 місяці вивчала інтернаціональна бригада науковців. До чернігівських археологів доєдналися колеги з пітерського «Ермітажу». Олег Михайлович один із них. Науковець із 40-річним стажем зізнається, робота археолога цікава, але клопітка. Кожен із цих камінчиків треба сфотографувати та виміряти. Далі зробити креслення. На основі такої документації вчені доходять подальших висновків.

«Зрозуміти можна дуже багато, яку стінку поклали спершу. Яку стінку до неї доклали. Який камінь опинився в кладці раніше, який пізніше. Можна зрозуміти, які майстри це робили. Наша інтерпритація з часом може бути переглянута наступними дослідниками, а документ – він залишається», - каже завідувач архітектурно-археологічного відділу державного музею «Ермітаж» у Санкт-Петербурзі Олег Іонісян.

Керує розкопками відомий археолог Олена Черненко. Жінка розповідає, колеги-попередники працювали тут майже 90 років тому. Їхні висновки нині під сумнівом. Адже ґрунтувалися вони на самих лише припущеннях. Бази даних та матеріалу для порівняння тоді ще не було. Тож нинішні розкопки мають прояснити як саме, за допомогою яких матеріалів та коли будували храм наші предки.

«Ми змогли передатувати ці прибудови, які, за наслідками робіт Макаренка, датували 12-м сторіччям, сьогодні ми можемо сказати, що обидві вони існували в межах 11-го сторіччя», - розповідає керівник археологічної експедиції Олена Черненко.

Тривають розкопки і в самому храмі, у притворі. Учені не виключають, залишки поховань високоповажних осіб можуть бути і всередині будівлі. Працюватимуть тут ще кілька тижнів. У тому, що з часом повернуться знову до чи не найдавнішого храму Східної Європи, археологи не сумніваються. Адже є ще чимало запитань, на які треба знайти відповіді.