Як відсвяткувати одне з найбільших язичницьких свят - Зелену неділю
Як відсвяткувати одне з найбільших язичницьких свят - Зелену неділю
З прийняттям християнства Зелені свята почали називатися ще й Трійцею, яка відзначалася на 50-й день після Паски і співпадала з Зеленою неділею. Проте впродовж багатьох століть традиційно залишалася давня народна ритуально-обрядова складова Зелених свят.
Деякі тисячолітні традиції і обряди наших пращурів, звичайно, були втрачені і призабуті, деякі були змінені або спрощені, але народна пам’ять все ж таки зберегла бодай елементи і головні атрибути Зелених свят.
Напередодні Зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, хату, подвір’я та господарські будівлі прикрашали клечанням – зеленими гілками дерев. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою, пижмою, ласкавцями, лепехою.
Як всі інші свята наших пращурів, Зелені свята базувалися на хліборобських традиціях сонячного циклу. Але окрім культу Сонця і культу померлих предків, в основі Зелених свят лежав культ дерева і квітів. Можливо, тисячолітня традиція прикрашати житло на Зелені свята зеленим віттям і була пов’язана з давнім культом і святом дерев.
Відкриваємо Україну. Печера Кришталева - одна з найбільших печер України
Кришталева печера (Кривченська) - карстова печера в гіпсах. Знаходиться в селі Кривчому (Тернопільська область). Одна з найбільших печер в Україні.
Найстарішому човну, що було знайдено на дні Чорного моря - 2400 років
Підводний світ Чорного моря зберігає безліч таємниць та цікавинок. Одна із них - човен, що затонув 2400 років тому. Відкриття свідчить про те, що в...
Замок «Паланок» - це одна з рідкісних українських пам'яток, які мають настільки багату історію (фотозвіт)
Надзвичайний історичний пам'ятник ХІV-ХVII століття, знаменитий своєю архітектурою - замок «Паланок» так оригінально названий через споруджені...