В Україні й досі діє єдина в Європі водяна кузня

Гамора – так називають водяну кузню на Закарпатті. Подібних до цього часу в Європі збереглося кілька, але закарпатська єдина, яка діє. У ній збереглися речі минулих століть і виготовляють ті ж самі вироби, яких потребували українці 18-19 століть. Один раз на рік саме поблизу Гамори проводиться фестиваль ковальства: так місцева влада та й самі ковалі намагаються зберегти це мистецтво.

За 125 кілометрів від обласного центру Закарпаття міста Ужгорода невеличке село в Іршавському районі Лисичево. Доїхати до нього найлегше автівкою. Дорога не з кращих, але чудові краєвиди зелених Карпат та долини річки Боржави компенсують незручності. До Лисичева нині з’їжджаються тисячі туристів із усієї Європи – населений пункт відомий у світі завдяки водяній кузні.

Закарпатські історики кажуть, що першим згадкам про Гамору понад 300 років. Власне як кузня це підприємство існує лише одне століття, до того часу на його місці працювало ткацьке виробництво. Величезні дерев’яні колеса змушувала крутитися сила гірського потічка, вони й приводили в дію потужні ткацькі верстати. На початку 20-го століття виготовляти тканини стало невигідно, тому фабрику переобладнали, а дерев’яні колеса змусили кувати залізо.