На подвір’ї Музею Івана Гончара кожен небайдужий зможе засвітити свічку пам’яті

Кожен обряд, кожне свято, кожна важлива подія у житті була ознаменована спеціальними хлібами, що мали свою неповторну символіку, обставлялися ритуалами та піснями. Новонародженому до колиски насипали жита, хліб несли куми до хреста, з хлібом ішли свататись, хлібом благословляли на подружнє життя, з хлібом проводжали покійника. Існують сотні форм, видів, назв та сакральних значень, яких набував хліб у кожен окремий момент життя. Так століттями розвивалась не лише хлібна культура, а й плекалася духовна сутність українського народу, пов’язана з хлібом. Учений Микола Сумцов зазначав: «Введення хліборобства спричинило досить вагомі зміни в релігійно-моральному житті та щоденному житті людства. Форми життя стали більш різноманітними та складними і більш високими в морально-етичному сенсі. З виникненням осілого, землеробського способу життя розвивається поняття про батьківщину, любов до рідного краю і всі культурні та морально-етичні наслідки, що звідси походять: необхідність самозахисту, самоосвіти». Під час голодомору 32-33-х  рр., забираючи хліб в українців, їх нищили не лише фізично, а підрізали глибокий пласт української духовності.

Акція «Засвіти свічку» (23.11 о 16:00)

На подвір’ї Музею Івана Гончара кожен небайдужий зможе засвітити свічку пам’яті, долучившись до загальнонаціональної акції та хвилини мовчання.

Акція «Хліб пам’яті»

Поминання померлих хлібом є давньою традицією українців. Цьогоріч Музей Івана Гончара ініціює акцію «Хліб пам’яті». Кожен небайдужий зможе долучитисьдо неї – випекти хліб та принести до Музею до спільного столу поминальних хлібів 22 та 23 листопада. Пам’ятати і пом’янути сьогодні невинно заморених голодом тисяч українців є моментом гідності для кожного з нас.