Створено нову карту Меркурія

Нова карта Меркурія, складена за знімками зонда Мессенджер дозволила астрономам виявити на поверхні планети набагато більше крутих обривів, ніж було відомо раніше, що змусило їх істотно переоцінити ступінь стиснення планети під час охолодження.

Від моменту свого утворення 4,5 мільярда років тому Меркурій вистигав і стискався. Помітне стискання планети пояснюється тим, що більшу її частину становить ядро, а мантія і кора створюють лише тонку оболонку, через яку легко проходить тепло від ядра, тому планета охолола різко. Під час охолодження на поверхні Меркурія з'являлися круті обриви, за довжиною і висотою яких учені судили про ступінь стиснення.

Нові дані про топографію Меркурія отримав зонд NASA Мессенджер, який вийшов на орбіту планети у 2011 році. Ці знімки дозволили астрономам скласти першу повну карту планети. Завдяки їй Пол Бірн з Інституту науки Карнегі у Вашингтоні провів нове дослідження обривів Меркурія. Він виявив, що їх насправді більше, ніж було відомо досі, і вони крутіші.

Нова карта Меркурія також дозволила більш пильно розглянути інший елемент його ландшафту - хребти. Вони менш яскраво виражені на поверхні, але також могли з'явитися внаслідок стиснення, вважає учений. Враховуючи їх, Бірн розрахував, що Меркурій стиснувся на 11,4 кілометра. Якщо ж не враховувати хребти, оцінка стиснення становитиме 10,2 кілометра. Свої результати вчений представив на зустрічі Американського геофізичного союзу у Сан-Франциско.

Досі оцінки стискання Меркурія не сходяться з теоретичними передбаченнями. Результати моделювання передбачали, що планета повинна була стиснутися на 10-20 кілометрів, і теоретики припускали велику кількість обривів на поверхні Меркурія. Однак аналіз перших даних про поверхню Меркурія, отриманих зондом Марінер-10 у 1974-75 роках, дозволив оцінити стискання планети лише у 2-3 кілометри.