Шарівська садиба, - вражаюча своєю красою білокам'яна будівля кінця XIX століття

Шарівський палац, його ще називають Шарівський замок або Шарівська садиба, - вражаюча своєю красою білокам'яна будівля кінця XIX століття. Шарівський палац розташований у харківському селищі Шарівка.

Шарівська садиба зовнішнім виглядом нагадує казковий замок. Це двоповерхова споруда білого кольору, оперезана карнизом, зі стрілчастими вікнами та балконом. Парадний вид прикрашають дві восьмигранні вежі, увінчані зубцями та шпилями. Час наклав на замок свій відбиток. Незважаючи на те, що Шарівський палац довгий час приходив у запустіння, він і сьогодні не втрачає своєї привабливості. Вціліли деякі елементи декору, багата ліпнина, розписні плафони тощо. Навіть якщо здалеку дивитися на замок, відчувається його величність та вишуканість. Від замку тераси ведуть в Шарівський парк. Тут ростуть старовинні дуби, блакитні ялини, ясени та ін. Вік одного з дубів становить близько 600 років! У парку дуже мальовничі ставки. Через один із них перекинуто кам'яний місток. Він веде на так звану цукрову гірку.

Колись невеличке село та прилеглі до нього землі належали поміщикам Ольховським. Вони й побудували тут садибу - справжню резиденцію.

Шарівський палац побудований у неоготичному стилі, який якраз увійшов у моду наприкінці XIX століття. Поміщик Ольховський чітко вловив нові тенденції західноєвропейської архітектури та максимально використав нововведення при зведенні свого маєтку. При цьому він подбав і про збереження первозданної краси природи. Шарівський замок дуже гармонійно, можна сказати, вдало вписується в місцевий ландшафт.

З 1860 року Шарівська садиба переходить до нових власників - братів Гебенштрейтерів. Вони зводять на найвищому пагорбі замок із терасами та прикрашають його екзотичними насадженнями.

У 1881 році Шарівський замок придбав відомий у ті часи цукровий магнат Леопольд Кеніг. У перекладі з німецької слово «Кеніг» означає король. Леопольд дійсно був справжнім цукровим королем. Справи його йшли вгору, тому він не шкодував коштів на удосконалення палацового комплексу та паркової зони, використовував останні досягнення науки та техніки. Так з'явилися господарські будівлі для прислуги (у стилі неоготики!), будинок управляючого, стайні, гаражі для машин, великий фазанник та навіть власна електростанція. Недаремно Шарівський замок ще називають у народі цукровий палацом. Кеніг запросив кращих майстрів та садівників для благоустрою своєї резиденції. Територія парку також була значно розширена та доповнена новими видами рослин, у тому числі й екзотичними. При цьому враховувалися особливості місцевого ландшафту та рослинного світу. Весь палацовий ансамбль повинен був відповідати високому європейському рівню.

Розширюючи присадибну територію, Кеніг навіть потіснив сусіднє село, за що його недолюблювали в народі. Він придбав у сусідній губернії кілька десятин землі та ледь не силоміць переселив туди місцевих жителів. Нове село стало утворюватися у двох кілометра від колишнього місця.

Про всі старовинні споруди народ складає легенди. Не виняток і Шарівська садиба. Одна з легенд оповідає про те, що багатий цукрозаводчик пристрасно закохався в місцеву красуню та одружився з нею. Він щосили намагався привернути її до себе. Незабаром молода дружина почала танути на очах. Лікарі поставили їй сумний діагноз - сухоти (туберкульоз легенів). Ліків від цієї недуги не було. Саме для улюбленої Кеніг наказав розбити дендропарк. Під час прогулянок дружина Кеніга дихала особливим цілющим повітрям, просоченим травами, та відчувала себе набагато краще. Була посаджена прекрасна липова алея, що збереглася до сьогоднішнього дня. Дивно, що гілки лип цієї алеї не розходяться в сторони, а ростуть вертикально, як тополі.

Знаючи, що дружині залишилося мало часу, Кеніг ні в чому їй не відмовляв, виконував всі її примхи. Одного разу молода дружина виявила бажання покататися влітку на санках. Кеніг наказав засипати її улюблену гору тоннами цукру, і вона каталася тут з тутешніми дітьми.

Інша легенда пов'язана з каменем любові. Кеніг часто відправляв свою дружину на морські курорти. Сам він як ділова людина був заклопотаний та не міг її супроводжувати. В одній із поїздок у красуні зав'язався бурхливий роман, що закінчився зрадою. Кеніг про все дізнався, але не став дорікати дружині. Він просто наказав привезти той самий кам'яний валун, де зрадниця вдавалася до любовних утіх, та встановив його в саду. Це був німий докір та нагадування про подружню невірність. Як би там не було, але дивний камінь й досі можна побачити на одній з алей.

У будь-якому випадку відвідавши Шарівський замок, ви поринете в світ таємничості, справжньої казки, непідвладною часу.

Шарівський палац

Адреса: Харківська область, Богодухівський район, сел. Шарівка.

Тел.: +38 (05758) 7-60-96, 7-63-32