Боплан не лише створив Генеральну карту України, а й будував у нас фортеці

Десь на початку XIX ст. спадкоємці багатого і впливового магнатського роду Сенявських розбирали архіви в одному зі своїх численних маєтків, Меджибізькому замку, малопридатному для проживання людей схибленого на технічному прогресі та комфорті сторіччя. З купи різночасового мотлоху вони несподівано викопали засмальцьовані та подерті від активного використання старовинні карти України.

Карти були видані у Західній Європі Ґійомом Левассером де Бопланом в середині XVII ст. і вочевидь дуже згодилися за буремної та кривавої доби Руїни. Саме за цими картами планувалися військові кампанії, пересувалися армії, перекроювалися кордони в той час, коли їх автор перебував десь на протилежному боці земної кулі — у Колумбії. Ім’я французького військового інженера та картографа Ґійома Левассера де Боплана нині знає кожен, хто вивчав географію та історію. Місце в підручниках артилерійському офіцеру забезпечив факт, що він створив чи не найдовершенішу географічну карту свого часу — Генеральну карту України та ще низку карт окремих воєводств, які становили її територію, і «Опис України», що мав бути лише додатком до карти, але одразу після виходу друком почав сприйматися як окремий захоплюючий твір. Та насправді картографія і письменництво були лише, так би мовити, побічним продуктом діяльності, яку він провадив на території України.

Молодий француз потрапив у розпорядження коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Чи не перше, що довелося зробити Боплану, це привести до ладу ставку свого патрона у Барі. Дерев’яний замок, збудований за наказом королеви Бони, в нових умовах був мало на що придатний. У 1631 р. французький фортифікатор запроектував прямокутний замок із чотирма наріжними  бастіонами і заломом в центрі куртини, зверненої у бік річки Ров, та міські укріплення (хоча невідомо, чи були вони збудовані повністю). Так чи інакше Бар став третьою за потужністю і значенням фортецею Поділля після Кам’янця і Меджибожа. Втім, незважаючи на чудові якості новеньких укріплень, у серпні 1648 р. козацьке військо під проводом Максима Кривоноса витратило лише два дні на облогу твердині. Бар був взятий і жорстоко пограбований. Найважливішим трофеєм стала велика кількість фортечних гармат.

Ще одним значним проектом Ґійома Левассера де Боплана стала фортеця Кодак над однойменним дніпровським порогом. Уряд Речі Посполитої волів мати це укріплення зовсім не для захисту від татарських нападів, а для того, щоб контролювати Запорізьку Січ. Втім, запорожці були не тими хлопцями, яких було легко проконтролювати і, тим більше, примусити коритися. Тож не дивно, що нова фортеця простояла цілою лише місяць. Військо під проводом Івана Сулими поверталося з морського походу і, за висловом самого Боплана, козацький ватажок «побачивши, що замок заважає йому повернутися додому, зненацька захопив його і вибив ущент весь гарнізон, де могло бути до 200 солдат під командуванням полковника Маріона». В ті часи жодне військо вже не могло просто з маршу, без підготовчих саперних робіт взяти потужну бастіонну фортецю. Як же це вдалось козакам? Можна припустити, що гарнізон під керівництвом французького полковника просто не чекав від козаків швидких дій, бо за тогочасними правилами ведення війни ніхто б не став поспішати. Але наші чубаті предки завжди вирізнялися тим, що, по-перше, вміли діяти дуже швидко і злагоджено, а по-друге, звертали дуже мало уваги на чужі правила. Штурм Кодака можна приблизно уявити за описом бойових дій під Збаражем, який залишив літописець Григорій Грабянка: «Та коли на ранок ляхи зогляділися, то побачили, що нові окопи вириті над їхніми, що штурмові драбини котвицями вгризлися у покриття валу і, що немов гори, виросли блокгаузи, з яких обложених видно всіх до єдиної душі. Отак наблизившись, козаки баграми тягли ляхів з валів, забиралися на вали і хапали шляхетські знамена, а саму шляхту рубали». Під «котвицями» Грабянка скоріш за все має на увазі не кітви (якорі), а абордажні гаки, якими запорожці навчилися майстерно користуватися під час морських походів. Тож, цілком можливо, що після вражаюче швидких саперних робіт (саперами на деякий час мусило стати все військо), фортецю просто «взяли на абордаж». Ця подія стала такою собі моделлю подальших стосунків між Кодаком і Запоріжжям: час від часу козаки громили фортецю, а уряд її відбудовував та озброював наново.

А Боплан продовжував проектувати та будувати найрізноманітніші твердині: фортеці Кременчук і Новий Конєцполь (нині місто Саврань Одеської області) на самому кордоні з Диким Полем і резиденцію свого патрона Станіслава Конєцпольського в Підгірцях на Галичині, укріплені військові табори у Кам’янці-Подільському та Старці, міські укріплення Бродів, що мали перетворити їх на «ідеальне місто». Француз з величезною цікавістю роздивлявся навкруги, спостерігав місцеві звичаї та прийоми ведення війни, рослинний і тваринний світ. Він об’їздив усю Україну, методично картографуючи місцевість, занотовуючи і замальовуючи все, що здавалося йому цікавим. Та Станіслав Конєцпольський несподівано помер: старий воїн одружився з юною дівчиною і за тиждень звичний до суворого солдатського існування організм не витримав радощів подружнього життя. Боплан залишився безробітним і мусив повернутися на батьківщину. Втім, він продовжував вести бурхливе життя: проектував укріплення Картагени на території сучасної Колумбії, служив у війську, на замовлення французького уряду складав карти Нормандії і Бретані. Та «Опис України» приніс автору не тільки вічну пам’ять, але й прижиттєву славу. Книга вийшла друком саме тоді, коли в Україні палала козацька революція під проводом Богдана Хмельницького, а освічені люди Європи намагалися зрозуміти, що ж насправді діється у цій далекій країні. Тож «Опис України» фортифікатора-картографа мав неабиякий попит. А читачі стали потроху звикати до думки, що на сході Європи існує країна, яку населяють українці — «кмітливі, винахідливі і щедрі, не прагнуть до великого багатства, але надзвичайно кохаються у своїй свободі, без якої не уявляють життя». Саме такими побачив наших предків Ґійом Левассер де Боплан.

За матеріалами книги Липа К. Під захистом мурів...

Читайте також:

Інтерактивна карта замків та фортець України