Кіровоградська область

Розташована на правобережній Україні, між річками Дніпром та Південним Бугом, Поверхня рівнинна, місцями горбиста. Клімат помірно континентальний з м’якою зимою і жарким літом. Утворена 1939. Територія: 24,6 тис. кв. км.

Історія

Заселення почалося в добу палеоліту. Виявлені поселення трипільської культури, а також близько 20 поселень чорноліської культури (Х-поч. VII ст. до Н.Х.). У VII ст. до Н.Х. поселились кочові племена скіфів. Відомі понад 50 поселень ранньослов’янських пам’яток черняхівської культури. У IX ст. північна частина території входить до складу Київської Русі-України. В середині XIII ст. потрапляє під владу Литви, а після Люблінської унії (1569) – Польщі.

З другої половини XVI ст. частину території займають українські козаки. В XVII ст. вони боронять населення від нападів кримських татар (відома битва в 1668 на р. Тясьмин, у якій брав участь І. Сірко).

Після російсько-турецької війни 1735–1739 – у складі Росії. На цій території діяли в XVII ст. повстанські селянські загони гайдамаків.

1764 було утворено Єлисаветинську провінцію Новоросійської губернії. На початку XIX ст. територія сучасної Кіровоградщини входила до складу Подільської та Київської губерній.