Херсонська область

Розташована на півдні України, в басейні нижньої течії Дніпра, в степовій зоні. Поверхня рівнинна. Омивається Чорним та Азовським морями. Головна ріка – Дніпро. В межах області – більша частина Каховського водосховища, Дніпровський лиман, Тендрівська коса га коса Арабатська стрілка. Клімат помірно континентальний, з м’якою, малосніжною зимою і сухим літом. Утворена в 1944. Територія: 28,5 тис. кв. км.

Історія

Перші поселення відомі з часів пізнього палеоліту. Досліджено поселення доби мезоліту, міді і бронзи. У VIII–VII ст. до Н. X. херсонські степи входили до володінь Скіфської держави з центром у Кам’янському городищі. В II ст. до Н. X. Причорномор’я заселяли сармати та ранні слов’янські племена зарубинецької культури. В ІІ-VI ст. н.е. з’являються поселення слов’ян черняхівської культури. В Х–ХІІІ ст. територія сучасної Херсонщини входила до складу Київської Русі-України. З XIII ст. Нижнє Подніпров’я підпало під владу монгол о- татарських завойовників, а з XV ст. – Туреччини.

Після утворення Запорізької Січі у XVI ст. землі заселяють та освоюють козаки, які здійснювали численні походи проти турків і татар. У XVII ст. бої запорожців з загарбниками очолювали кошові отамани І. Сірко, М. Ханенко, полковник С. Палій.

Після зруйнування російськими військами Чортомлицької Січі (1709) запорожці заснували на цій території Кам’янську, а згодом і Олешківську Січ. Козаки брали участь у селянському русі 1768 – Коліївщині. В 1775 російська цариця Катерина II знищила Січ.

В 1803 утворена Херсонська губернія. В XIX ст. Херсонщину освоюють українці та німецькі переселенці.