Чернігівська область

Північний схід України. Більша частина лежить у межах Придніпровської та Поліської низовин. Клімат помірно континентальний. Головна річка – Десна (притока Дніпра). Утворена 1932. Територія: 31,9 тис. кв. км.

Історія

Перші сліди перебування людини – ранній палеоліт. У VII–VIII ст. тут жили східнослов’янські племена сіверян. У IX ст. Чернігівсько-Сіверська земля входила до складу Київської Русі-України. У XI ст. утворилося Чернігівське князівство, населення якого вело безперервну боротьбу проти половців. Найвідоміший похід 1185 під проводом князя Ігоря Святославича, оспіваний у «Слові о полку Ігоревім».

Протягом ХІ–ХІІ ст. Чернігівське князівство розпалося на Новгород-Сі- верське, Путивльське, Рильське, а 1127 виділилася Муромо-Рязанська земля та інші удільні князівства. 1239 через край прокотилася монголо-татарська навала. Чернігівські землі перебували у володінні Литви (1356), Московії (1503), Польщі (1618). Після національно-визвольної війни 1648-54 територію Чернігівщини адміністративно поділено на Чернігівський, Ніжинський, Прилуцький та Стародубський полки. Вони існували до ліквідації Катериною II Запорізької Січі і козацького самоуправління в 1775. Потім тут були Чернігівське і Новгород-Сіверське намісництва (1782-96), які згодом увійшли до складу Малоросійської (1797–1802) і Чернігівської (з 1802) губерній.

Український народ опирався поневоленню і на цих землях. Особливо пам’ятні – участь у національно-визвольній війні 1648–1654, у війні з Росією на стороні гетьмана Івана Мазепи і шведського короля Карла XII, за що 1708 повністю спалено російськими військами Меншикова гетьманську резиденцію Батурин.

У січні 1918 під Крутами відбувся бій українських студентів з набагато численнішими більшовицькими військами.

Культура Чернігівського князівства відзначалася високим рівнем і розмаїттям. Про це свідчать багато пам’яток архітектури, зокрема в Чернігові, які разом з київськими храмами становлять золотий фонд давньої української архітектури періоду Київської Русі-України.Особливу вартість мають ті, що в стилі українського барокко доби Гетьманщини.