Острів утворений міцними гірськими породами і має скелясті обривисті берега, висота берегів досягає 4-5 м у північно-східній частині і 25 м в південно-західній.
Зміїний виділяється унікальним географічним розміщенням. Острів складається з усадочних порід, що чергуються з кварцитовими пісковиками, кварцовими конгломератами і строкато кольоровими відкладенням. На острові є ущелини і гроти, що йдуть від моря в глибини материкової скелі. Це природні розломи, обумовлені заляганням порід.
Згідно давньогрецької легенди, острів підняла з дна моря богиня Фетіда для свого сина Ахілла. Перша згадка про Зміїний зустрічається в джерелах кінця VII століття до н. е.., де називається Левку (Біла). Острів згадується в записах Овідія, Страбона та Геродота. На Зміїному був споруджений, а пізніше зруйнований храм Ахілла. Руїни храму (квадратна споруда зі сторонами близько 30 метрів) були знайдені і описані в 1823 році, а в 1843 році значна частина будівельних матеріалів від цих руїн була використана для побудови на острові маяка. З часів середньовіччя острів належав Туреччині.
3 (14) липня 1788 біля острова, тоді називався Фідонісі, відбулося морська битва, в якому російський флот здобув перемогу.
Найвисокогірніша будівля України, в якій жили й працювали люди
На карпатській горі Піп Іван в Івано-Франківській області досі збереглися руїни старої астрономічної і метеорологічної обсерваторії під назвою...
Шолоховський водоспад виник ще у мезозойську еру
Шолоховський водоспад у народі відомий під назвою «Червоне каміння».
Затоплена церква у Ржищеві - оповита легендами
Складно повірити, але колись на тому самому місці, де нині розлилося водосховище, розташовувалося мальовниче українське село Гусинці.