— Федоре Федоровичу, Ви були єдиним представником із країн СНД на цьому поважному форумі. Розкажіть будь-ласка більш детально про саму конференцію.
— Третя глобальна Всесвітня конференція з геотуризму це поважний форум, участь у якому приймають представники майже з усіх країн світу. На конференції розглядалися такі актуальні питання як управління геотуризмом, питання подальшого розвитку та розширення сфери туризму, сталий розвиток, продукція та послуги галузі туризму,тощо.
Хотілося б відзначити- туризм в Омані як галузь економіки тільки формується. Допомагають у його становленні менеджери і топ-менеджери з Європи, і що особливо приємно, багато там спеціалістів з туризму- вихідців з України. Спілкування з ними було особливо цікавим.
Головним результатом нашої участі в конференції, я не випадково акцентую на слові «нашої»,адже моя доповідь це результат роботи всього колективу кафедри туризму університету, стала презентація бренду Карпат. На світовому рівні така презентація проходила вперше.
— Якщо ми вже торкнулися України, на Вашу думку чим є український і зокрема закарпатський туризм сьогодні, чи сформувався він як галузь?
— На Закарпатті існує близько 800 постійно діючих туристично-рекреаційних об’єктів. Але авторитетно мушу заявити – туризму як комплексного поняття у нас не існує. Безперечно, є готельний бізнес, бізнес туроператорів, ресторанний бізнес, є окремі потуги організувати сільський туризм... Але ресторан чи готель, або сільську садибу нехай навіть ту, котра знаходиться на перехресті популярних туристичних шляхів, не можна назвати словом “туризм”.Це — лише компоненти туризму як такого. До речі, ось уже декілька років підряд на першому курсі нашого факультету ми починаємо заняття однією і тією ж лекцією — «Туризму в Україні немає». Адже в більшості випадків кожен власник рекламує, до прикладу, свою турбазу, свій ресторан чи то оздоровницю а не регіон, у якому вона знаходиться. Що ж стосується турфірм, то для більшості з них поняття «туризм» обмежений тільки тим, щоб продати “гарячу” путівку до тієї чи іншої екзотичної країни. Про що до прикладу, може говорити той факт, що в державі з усіх відліцензованих туристичних підприємств, тільки приблизно десять відсотків професійно займаються прийомом туристів. Усі інші працюють на виїзний туризм, бо працювати на виїзд вигідніше й легше. Там і коштів своїх треба менше вкладати, і заробити можна швидше. Туроператорів які б розвивали внутрішній туризм, на жаль, і на Закарпатті працює всього декілька.
— Пане Федоре, Ви є автором Книги рекордів Закарпаття, перше видання якої, викликало неабиякий інтерес не тільки серед закарпатців, але і серед багаточисельних гостей краю. Як виникла ідея подібного видання?
— Ідею видати книгу підказало саме життя. Подорожуючи по області та зустрічаючись з місцевими жителями, частенько доводилось чути про незвичайні речі. Для прикладу, кого не здивує і у кого не викличе захоплення факт підкорення найвищої вершини Карпат - Говерли на інвалідному візку жителем с Березинки Мукачівського району Олександром Суханом? Або кого не здивує найсолодша весільна сукня, яку ужгородський кондитер Валентин Штефаньо подарував своїй нареченій Вікторії. До речі, над вбранням, пошитим із 1,5 тисячі заварних тістечок майстер чаклував майже два місяці.
Таких найвизначніших досягнень і незвичайних рекордів у першому виданні було зафіксовано аж 164. До речі, сьогодні ми продовжуємо роботу над Книгою, друге видання якої незабаром побачить світ.
— За кількістю фестивалів Закарпаття займає чи не найперше місце у державі. За підрахунками в області проводиться близько 150 фестивалів на рік. Це що, данина моді?
— Як на мене, справжніх фестивалів не більше десяти. Серед найкращих відзначив би гастрономічні фестивалі, такі як, свято бограчу, леквару, голубців, фестивалі вина та меду, традиційний фестиваль різників у с. Геча Берегівського району. Усі інші заходи, приміром, як районний день пастуха, або фестиваль тушкованого півня, не тягнуть до звання "фестиваль". Речі потрібно називати своїми іменами...
— Таких зовсім мало. За технологією комплексної оцінки закладів громадського харчування Mystery Guest, проекту S.Pellegrino World’s Best Restaurants до рейтингу проекту «100найкращих ресторанів України», цього року ввійшли три закарпатські заклади харчування. Також двоє закарпатців Петро Пригара з с. Нижнього Селища Хустського, і фермер Орест Дель з с. Соль Вел.Березнянского району потрапили у рейтинг розділу «Унікальні продукти України та їх творці».
— Чого бракує, аби Закарпаття називалося справді туристичним краєм?
— На мій погляд розвиток туризму як галузі повинен розглядатись в комплексі розвитку всієї соціальної інфраструктури , адже розгляд окремих її складових, що відносяться до розвитку окремих видів туризму, не дасть цілісних результатів. І тут на перший план виходить таке поняття, як співпраця представників туристичного бізнесу і влади. Саме співпраці на всіх рівнях у нас сьогодні і бракує. Тому туризм як галузь економіки перебуває в Україні і на Закарпатті зокрема, тільки на стадії становлення...
— Дякую за розмову.
Володимир Ушенко, УЖГОРОД. 13 листопада 2011 року.
Українське біле озеро називають озером молодості
Біле озеро Озеро карстового походження з чистою і прозорою водою.
Цілющі води «Української Швейцарії»
Цілющі води «Української Швейцарії» В мальовничій гірській долині, залитій сонячним промінням, беруть свій початок цілющі джерела Східниці.
Відкриваємо Україну. Печера Кришталева - одна з найбільших печер України
Кришталева печера (Кривченська) - карстова печера в гіпсах. Знаходиться в селі Кривчому (Тернопільська область). Одна з найбільших печер в Україні.