Відвідавши українське село, відчуєте смак сільського зеленого туризму

 Ця казка днів - вона була недовгою. Цей світлий сон - пішов без вороття. Це тихе сяйво над моєю долею! -Воно лишилось на усе життя.

Ліна Костенко

 Спілка сприян ня розвитку сільського зеленого туризму в Україні пропонує усім небайдужим до свого фізичного й духовного здоров'я відвідати вітчизняні агрооселі, які розташовані й успішно функціонують майже в усіх географічних зонах країни: від Закарпаття до Слобожанщини, від Полісся до Придунав'я і Криму. Чисте повітря, настояне хвойними лісами й духмяними травами, щира гостинність господарів, висока народна культура завжди вабили туристів до с ільської місцевості.

 Серед Карпатських гір у мальовничому селі Синевир є затишна садиба «Бокораш» із вишуканою національною кухнею. Село має давню історію. Перші поселенн я з'явилися на початку XV століття. З минулих часів збереглося чимало пам'яток архітектури. Єдиний в Україні музей лісу та сплаву представля є унікальну споруду XIX століття, яку побудував австрійський архітектор Ернест Клаус. Неподалік села проходить відома з часів Другої світової війни оборонна система «Лінія Арпада». Справжнім відкриттям для багатьох подорожуючих може стати перлина Карпат - унікальне озеро Синевир, яке розміщується на висоті 989 метрів над рівнем моря. Велике, глибоке, прозоре синє озеро тоне в гущавині зелених смерек і приваблює і своєю красою й величчю, і найрізноманітнішими легендами. Це справжня Мекка, знайомство з якою можна провести верхи на конях чи перепливаючи на плотах.

Відпочиваючи в гостиних дворах «Смерекова хата», «Водопад», «У Анатолія», «У Куриляка», є добра нагода познайомитися з Рахівщиною. Це найбільш високогірний район в Україні. Тут є гора Говерла, географічний центр Європи, тут бере початок найбільша притока Дунаю річка Тиса, розташовується Карпатський біосферний заповідник, діє єдиний у країні музей екології гір, тут велика кількість цілющих джерел мінеральних вод та неповторна карпатська природа в будь-яку пору року. Добрі душею гуцули, які свято бережуть свою прадавню культуру та звичаї, з радістю зустрічають гостей у своїх колоритних хатах.

У Великоберезнянському районі біля села Малий Березний в райському куточку біля гірської річки Уж у двоповерховому котеджі розташована сільська садиба, що гостинно запрошує на відпочинок. Біля гарно оздобленого каміна можна завжди зігрітися холодного зимового вечора й випити одну-другу чашку духмяного карпатського чаю. На цодвір'ї є літня альтанка й барбекю. Господарі оселі професійно займаються декоративно-прикладним мистецтвом: різьбленням по дереву, керамікою, іконописом, вітражами, живописом. Можуть надати уроки гончарства, ліплення, живопису. Взимку до послуг туристів гірськолижна траса «Красія», влітку - катання на гірських велосипедах, збирання грибів, рибалка, купання та спуск течією річки на човнах, екскурсії до пам'яток дерев'яної архітектури. Домашня кухня пропонується в усі пори року.

А чи чули ви, як співають трембіти? А чи чули ви, як смереки шепочуть легенди, коли ви разом із друзями засиділись біля нічної ватри? А чи куштували справжню карпатську бринзу? Ні? Тоді приватна садиба «Околиця» з Верховини Івано-Франківської області запрошує до себе. Там матимете приємну нагоду відвідати справжню верховинську колибу, старовинний • обряд мішання овець та проводи отари на полонину, який виконується горянами впродовж багатьох століть на день Юра (6 травня). Садиба розташована в дуже мальовничій місцевості неподалік річки Чорний Черемош і лісу. Недалеко місто Яремча, селище Ворохта, місто Косів, село Ділове - географічний центр Європи літературно-меморіальний музей І. Франка та М. Грушевського в селі Криворівня. У селі Беркут є цілюща мінеральна, ізода під однойменною назвою.

У тернопільському селі Г. Іванчів на березі річки поряд з водопадом та ставом зручно розмістилася «Стара хата». Там у дідівській печі випікають селянський хліб, коптять ковбаси і шинку, коли дозволено полювання, можна скуштувати й дичину. Господарі хати українську гостинність поєднують із сервісом європейського рівня. Тернопілля цікаве своєю природою, архітектурою й безцінним даром -людьми. Приїхавши до гостинного двору «Лісова Пісня», що між Зборовом і Тернополем, ви відчуєте екстремальне середовище і додасте змін до свого почасти одноманітного життя, забувши про цивілізацію, поринувши у світ життя наших предків.

Реалізувати свою давню мрію - покататись верхи на конях, помандрувати околицями -є можливість у містечку Славському Львівської області. Тут розташований кінний двір «Котедж 4 сезони». Про цінність верхової їзди писав Гіппократ ще 2000 років тому. Він помітив, що цей метод збуджує функції організму і залагоджує хвороби. У наші часи іпотерапію почали поєднувати з гуцульським конем. Лагідна поведінка, терплячість і розважливість гуцульських скакунів дає можливість досягнути швидкого і довготривалого ефекту в боротьбі з різними психофізичними розладами. На гуцульських конях можна дістатися недосяжних для інших видів транспорту місць у Карпатах, переправлятися через воду, а взимку весело покататися в розкішних санях.

У селі Брусниця Кіцманського району Чернівецької області родовище мінеральних вод має чудодійні цілющі джерела, лікувальна ефективність яких становить 95 відсотків. Велика рідкість, щоб в одному регіоні були три типи мінеральних вод. Перший - сірководнева мінеральна вода великої концентрації, буковинська «Мацеста» (Сочі, Росія); другий - гідро-карбонатно-хлоридно-натрієва типу «Єсентуки-4»; третій - хлоридно-натрієва, що є аналогом «Миргородської». Бажаючих оздоровитись і відпочити з використанням послуг бальнеологічної лікарні запрошують господарі сільських садиб, розташованих поблизу лікарні. Пропонується екскурсійна програма до цікавих куточків буковинської природи: ліс, лебедине озеро в селі Чортория, річки Черемош і Прут; по історико-культурних місцях, включаючи музей актора і кінорежисера Івана Миколайчука в селі Чортория (2 км), унікальний музей природи в селі Зеленів (1,5 км), музей композитора Володимира Івасюка в місті Кіцмань (20 км), жіночий монастир на Анни-ній горі в місті Вашківці, садиба-музей художника-орнамснталіста Г. Тараса в місті Вашківці (6 км), до міста Чернівці (30 км), та в Карпати (місто Вижниця, 40 км).

Жителів села Підзахаричі Путильського району здавна жартома називають «гарчиками», бо добре вже їм вдається гуслити молоко в гарчику (бондарській посудині), яке носили на продаж до міста Вижниця. До того ж місцеві жителі жартівливі, кмітливі та й мають веселу вдачу, а в роботі не лінуються, підбадьорюють себе власними гуморесками та примовками. Саме тому в цьому краї народився фольклорно-етнографічний фестиваль «Закарпатський Гарчик», заснований 2001 року, метою якого є розвиток соціальної активності молоді, пропагування та сприяння розвитку сільського зеленого туризму в регіоні, відродження національної культури, етнічних традицій і ремесел. Після Покрови починається пора весіль та сільських вечорниць. Гуцульське весілля вражає своєю неповторністю, унікальністю та оригінальністю. Це дійство увібрало вікові традиції горян. Фольклорно-етнографічний колектив «Черемош» майстерно відтворює цей обряд на святах і конкурсах.

У селі Ковалин Київської області ви зустрінете надзвичайне поєднання прадавніх традицій Полісся та гостинності Переяславщини. Цей край славиться своєю історією. Ви матимете змогу відвідати колегіум, в якому навчався Григорій Сковорода, пройтися місцями, де був написаний всесвітньо відомий «Заповіт» Тараса Шевченка, помилуватися акацією, яку посадив він сам, побачити старовинну церкву.

Садиби «Звенигород», «Чарівний куточок» в селі Балико-Щучинка Кагарлицького району пропонують сімейні свята, походи до мальовничої балки з лікарськими травами, збирання грибів і ягід, уроки бджільництва та народної вишивки.

У садибі «Хата Савки» в селі Нові Петрівці Вишгородського району кожен гість отримає сувенір, побачить побут типової поліської сім'ї, всі види сільськогосподарських робіт, архаїчні обряди, почує записи автентичних пісень і скуштує страви, приготовлені в печі.

Відвідувачів садиби «Бабусина хата», що в селі Трушки Білоцерківського району радо зустріне «Старе село», оспіване І. С. Нечуєм-Левицьким у своїх творах.

У садибах «У чарівної Даяни», «У Людмили» добре організована розважальна програма, прогулянка на конях, готуються смачні шашлики й козацька юшка. Біля садиб неподалік росте старий дубовий ліс і протікає річка Рось.

На мальовничих берегах Псла в Миргородському районі Полтавської області розкинулося село Великі Сорочинці, відоме своїм Національним Сорочинським ярмарком. Тут народилися геніальний письменник М.В. Гоголь, а також український письменник В.І. Самійленко, відвідував село і Т.Г Шевченко. Визначною пам'яткою архітектури є Спасо-Преображенська церква, збудована в 1732 році гетьманом Лівобережної України Данилом Апостолом. Гості сільських садиб «Берегиня» і багатьох інших матимуть змогу побувати на дачі В. Г. Короленка «Хатки», оглянути родову садибу Муравйових-Апостолів у Хомутці, відвідати могилу В. Капніста.

Той, хто вибере етнографічний маршрут «Білим по білому» із селища Решетилівка до села Сухорабівка, неодмінно познайомиться з народним мистецтвом Решетилівщини. Вишивальні промисли та килимарське мистецтво налічують тут декілька століть. Можливе поєднання відпочинку з навчанням народного промислу, відвіданням виставки «Оберіг», музею художнього ліцею, музею фабрики художніх виробів. Мальовниче село Сухорабівка має свій козацький полк та кінний ескадрон. Сільські господарі цього привітного краю завжди будуть раді вам.

Куп'янщина - своєрідний, неповторний край Слобожанщини. Тільки тут, та ще у Стрілецькому степу на Луганщині, збереглася казкова реліктова квітка - півонія тонколиста (воронець). У тутешніх лісах, що розкинулися на площі в понад 20 тисяч гектарів, росте рідкісна для України рослина - скумпія. Прохолода літніх дібров, грибна щедрість борів, захоплююча краса степів, блакитний простір Червонооскольського водосховища, чарівна задумливість Оскола і його приток, безліч озер і джерел - це теж приналежність краю з його привітними людьми.

Відкрийте для себе північ Донеччини - перлину Східної України! Запрошуємо вас відвідати навчально-просвітницьку садибу ОД. Чернова, досвідченого бджоляра і виноградаря, який утримує близько 50 бджолосімей, втілює на практиці новітні розробки і технології світового досвіду у бджільництві. Вас пригостять пампушками з медом і чаєм з лікарських трав, ви продегустуєте медове вино і квітковий пилок. Такі само гостинні та хлібосольні господарі агросадиб Слов'янського району: «Марічка», «Вишневий сад», «Бутенко», «Березовий віник», «Галина»; Красноармійського району: «Шанс», «Мелодія», «Іванна», «Садова», «Барвінок», «Райська насолода». Неподалік, у селі Красне (Солнцевка) Красноармійського району, народився видатний композитор, піаніст і диригент С.С. Прокоф'єв.

На схилах, де відчувається подих Сіверщини, в селі Петрушівка Ічнянського району Чернігівської області, розташований «Соколиний хутір», який завжди гостинно налаштований і чекає на вас. Поблизу - музей знаменитого композитора Л. М. Ревуцького. Гетьманська столиця Батурин, маєток Ґалаґанів у селі Сокирин-цях, Качанівський Національний історико-культурний заповідник, Тростянецький дендрологічний парк, Густинський монастир, заснований на початку XVI століття на землях князів Вишне-вецьких.

Волинь - своєрідний регіон України, де залишилось чимало незайманих куточків. Тут можна пропливти човном зеленими коридорами річок, почути солов'їв на світанку, спостерігати за красенями лебедями, побачити рідкісні орхідеї, відчути прохолоду старого лісу і теплі хвилі найбільшого в Україні озера Світязь, насолодитись різноголоссям пташиних співів. Цей чарівний куточок України був справжньою криницею творчих і життєвих сил славетної Лесі Українки.

Регіон Нижнього Придунав'я розміщується за 250 кілометрів від Одеси, і до нього легко доїхати на автомобілі або громадському транспорті за три години. Ця чудова місцевість простяглася на лівому березі річки Дунай. Мешканці села Миколаївка Білгород-Дністровського району пропонують розміщення й харчування (бессарабська кухня) в сільських садибах. Село розташоване на узбережжі Чорного моря і має близько 6 кілометрів чистих піщаних пляжів, а також межує з Лебедівським лісовим масивом, одним із небагатьох у степах Причорномор'я, хвойні дерева якого сприяють очищенню навколишнього повітря. Неподалік є Будакський лиман, відомий своїми лікувальними грязями. З давніх-давен місцеві жителі вирощують корів, кіз, овець, займаються овочівництвом, садівництвом. Розвинуті народні промисли: гончарство, вишивка, в'язання, виготовлення оберегів. Добре відпрацьовані екскурсійні маршрути до гончарного цеху, місцевого музею, Білгород-Дністровської фортеці, аквапарку і дельфінарію в місті Одесі, до міста Вилкове - «української Венеції».

Зацікавлені національними вишивками зможуть відвідати студію кримськотатарської вишивки «Орн'єк» («Візерунок!») у кримському селі Теплівка. Жодна виставка-ярмарок народних промислів у Криму не відбувається без праць теплівських майстринь.

Не треба далеко їхати, щоб побачити величезні надбання традицій та історії України. Багато таких скарбів має Херсонщина.

Наше рідне, вічне село оспіване письменниками й поетами, змальоване художниками! Ми зобов'язані зберегти його для нащадків як неповторний, а в деяких місцях навіть патріархальний спосіб життя людей. Щоб не тільки в уяві ми бачили білі українські хати під солом'яними стріхами, де поруч вишневі сади, мальовничі ставки, невеличкі пасіки, а на околиці села, де вітри вольнії гуляють, стоїть великий і скрипучий вітряний млин.

Від Сяну до Дону мандруй, радій, відкривай

Найперше, мабуть, відкривай. Бо сільський туризм - це не лише відпочинок Це пізнання рідного краю, особливо його історії. Не випадково й Михайла Коцюбинського, й Лесю Українку, й Михайла Драго-манова так вабили Карпатські краєвиди. Там народилися «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського - сучасний шедевр українського кінематографа. Не говоримо вже про поезію та живопис, де краса вітчизняної природи оспівана у всіх її естетичних проявах.

Переконаний, що сільський туризм (чи як уже звикли говорити - зелений туризм) - для людей з філософським світосприйняттям. Перед неповторним гірським чи рівнинним пейзажем краще спочити душею й, можливо, замислитися над загадкою всього сущого.

«Ця казка днів», як пише Ліна Костенко, - на все життя.

Тож, запрошуємо вас, шановні читачі, знову уявно перегорнути сторінки коротких нарисів про краї, де ви обов'язково побуваєте.

Василь ВОВК, Київ