САМАРА ТА ЇЇ ПРИТОКА

Самара - ліва притока Запорізького водосховища. Її довжина - 311 км. У верхній течії вона існує лише навесні. З настанням літа в руслі зберігаються лише окремі плеса. Прибережна смуга річки покривається заростями очерету, й інших водноболотних рослин. Русло Самари звивисте, заболочене. Грунти в басейні - переважно чорноземні, місцями суглинні.

Більшість приток Самари впадає в неї з лівого боку. У верхню течію впадає річка Бик (101 км), що має відносно швидка течія.

Найбільша ліва притока Самари - річка Вовча (довжина - 323 км), басейн якої становить більше половини загального водозбору Самари. У витоку річка має вигляд невеликого потічка до 0,5 м шириною і 10-15 см. завглибшки. Далі вона утворює численні плеса, поверхня яких влітку покрита ряскою, а береги заростають високою і густою поросллю очерету. У літню пору перекати між плесами часто пересихають.

Аналогічне спостерігається на більшості приток Вовчої, в заплаві яких існують численні озера. Їх природний вигляд порушується лише в місцях спорудження гребель. На Вовчої такими місцями є ділянки, на яких утворені Карлівське і Курахівське водосховища. Нижче їх русло Вовчої оживає лише навесні, влітку ж від нього спочатку залишаються плеса, наповнені водою, які до середини літа пересихають. Лише за межами Донецької області Вовча перетворюється в річку з постійним плином, глибина її в окремих місцях перевищує 2 м, а ширина - 20-30 м.

Вовча має досить великий лівий приплив - річку Верхня Терса. Її довжина - 107 км. Нижче с. Василівка долина Вовчої звужується, береги покриті кам'янистими породами. Лише у с. Воскресенського долина річки знову розширюється, а русло прокладає собі дорогу серед піщаних грунтів.

Після прийняття в своє русло вод Вовчої (поблизу м. Павлограда) Самара стає повноводною річкою. З наближенням до гирла долина розширюється. Вона складена з лугових, піщаних і болотистих грунтів. Заплава в нижній частині досягає 3 км, на її території після весняних паводків залишається багато озер. Ширина русла поблизу гирла - 100-200 м, глибини - 2-4 м. Після спорудження Запорізького водосховища рівень води в гирлі Самари збільшився, в результаті чого утворився мілководна Самарський затоку.

Рибне населення Самарського затоки менш багате, ніж всього Запорізького водосховища. У складі його переважають озерно-річкові риби - щука, плітка, в'язь, окунь, а також вівсянка, уклея та ін

Річка Мокра Сура - права притока Запорізького водосховища. Її довжина - 118 км. Русло дуже звивисте. Воно прорізає всі м'які породи до горизонту виходів кам'янистих порід. У зв'язку з цим в басейні річки дуже багато ярів. Влітку вона нерідко пересихає, так як грунтове харчування у неї незначна. Як долина, так і русло річки кілька розширюються лише поблизу гирла. Сюди заходять риби з водоймища.