ВЕРХОВОДКА

ВЕРХОВОДКА. Alburnus alburnus (L.). Верховодка також належить до родини коропових. Тіло в неї стиснуте з боків, вкрите лускою, яка легко опадає. Рот кінцевий, спрямований догори. Забарвлення тіла сріблясте, спинка із зеленуватим відтінком, черевце білувате.

Це надзвичайно рухлива рибка, тримається переважно на тиховодді, але для живлення може виходити й на відносно швидку течію. Схопивши здобич, вона намагається заховатись за той або інший предмет, де течія повільніша. Табуни верховодок відшукують личинок комах, рачків, водорості, а також комах, які падають у воду. Верховодка живиться й ікрою риб та їх личинками. У придонні шари опускається під час похолодання й на зимівлю.

Уже на другому році життя верховодка починає розмножуватись. Ікру відкладає при температурі води не нижче 15° за кілька прийомів на м'яку рослинність. У самки довжиною близько 10 см налічують до 4 тис. ікринок. За один прийом вона може відкласти не менше 700 штук ікринок. Одна самка нереститься близько місяця.

Росте верховодка досить швидко. Особини, які народились рано навесні, до осені можуть досягти довжини близько 10 см. Найчастіше довжина тіла не перевищує 15 см, хоч інколи трапляються риби довжиною 20 см. Вік їх, як правило, не перевищує чотирьох років.

Особливого промислового значення верховодка не має. Проте восени, коли табуни досягають значних розмірів, її виловлюють у промислових масштабах. Використовується у соленому вигляді, як тюлька, або у свіжому.