МОРСЬКА ГОЛКА

МОРСЬКА ГОЛКА. Syngnathidae. Під назвою морська голка треба мати на увазі кілька видів родини голкових, які живуть у Чорному та Азовському морях, проте можуть триматись і в деяких річках. Тіло їх видовжене, вкрите щитками. Колір його зеленуватий або коричневий, завдяки чому тварини можуть добре маскуватися серед водоростей. Цьому сприяє і те, що рухи морських голок надзвичайно повільні, до того ж плавають вони, тримаючи тіло як горизонтально, так і вертикально. Пересуваються голки за допомогою спинного плавця, який робить хвилеподібні рухи. Живляться морські голки різними рачками, а також личинками й молоддю риб. Відшукувати їх допомагають добре розвинені очі, які трохи виступають з орбіт і можуть швидко обертатись у різні боки незалежно одне від одного. Поживу тварини захоплюють беззубим ротом, який відкривається на кінці довгого трубкоподібного рила. Помітивши здобич, риба блискавичним рухом кидається на неї і, схопивши, повільно опускається знову в зарості, працюючи тільки спинним плавцем.

У морських голок є своєрідні пристосування, які сприяють ефективному відтворенню кожного виду. Самці голки змієподібної, або морського шила, виношують ікру на поверхні черевця в невеликій жолобкоподібній виїмці. У ній у період розмноження розвивається холодцеподібна тканина, якою обростає основа відкладених ікринок, а решта площі ікринок залишається відкритою. Внаслідок цього ембріони у процесі розвитку безперервно контактують з водою і дихають киснем води. Під час руху самця ікринки, прикріплені до черевця, добре омиваються водою, що сприяє кращому їх диханню. Спеціальних органів дихання в ембріонів немає, а органи кровообігу слабко розвинені.

У голки щокатої самці виношують ікру в особливій зародковій камері на черевному боці хвоста. Вона утворюється двома бічними складками, які стикаються між собою посередині тіла. У період нересту в зародкову камеру самка відкладає 50—80 ікринок, після чого краї складок щільно зростаються між собою. Внаслідок цього заповнена ікрою порожнина камери повністю ізолюється від зовнішнього середовища. Дихають зародки тільки через організм самця. У зародковій камері ікра розміщується двома щільними рядами і вкривається особливою холодцеподібною тканиною, яка цронизана густою сіткою кровоносних судин, що йдуть' від організму самця. Крізь цю тканину зародки дихають.

Виношування зародків самцем безпосередньо на поверхні тіла — найпримітивніший спосіб турботи про потомство, а виношування зародків у особливій зародковій камері є дальшим удосконаленням у процесі еволюції турботи про потомство і є перехідним етапом до живородіння.

Морські голки господарського значення не мають. Вони споживаються хижими рибами й навіть дельфінами.