АНТОНІНИ
АНТОНІНИ
Отож на початку XX ст. Антоніни - містечко, сконцентроване навколо маєтку-резиденцїї Потоцьких. Тут: стайні, не маючи собі рівних в краї, з голосним табуном арабських скакунів, оранжереї, псярні, готель для приїзджих, лічниця для офіціалістів (98) численних володінь Потоцьких, електростанція, пожсжня, правління володінь, чотирикласна гімназія, автомобільна майстерня. По берегах великого ставу ошатні будівлі офіціалістів, що тонули в зелені і квітах.
Антоніни, в минулому Холодки, належали до володінь князів Острозьких. Опісля останнього з роду князя Януша Острозького (пом. 1620) село перейшло до сина його сестри Фросини Заславської (пом. 1628), Домініка Заславського (1618-1655) і, наступно, до зятя Юзефа Кароля Любомирського (пом. 1709) одруженого з Теофілою людвігою Заславською-Острозькою (пом. 1709). Поскільки син Юзефа Кароля, Олександр Доменік Любомирський (пом. 1702) не мав спадкоємців, ординація Острозька дісталася його сестрі Маріанні < 1693-1729), дружині князя Павла Сангушко (1682-1750) маршалка великого литовського. Наступним власником села стає їх єдиний син Януш Олександр Сангушко (пом. 1755). За ним Холодки й інші добра, що не входили до ординації на пожиттєво отримала третя дружина князя Павла Сангушко Барбара з Дунінів (1718-1791). Опісля смерті Барбари Сангушко, Холодки дістаються її синові Ісроніму Янушу Сангушко (пом.1812), котрий, ще за свого життя, віддав їх синові Євстахію (1768-1844), одруженому з княжною Климентиною Чарторийською (1780-1852).
На початку XX ст. добра Антонінські складались із 17 фольварків і 21 тис. моргів землі,
Опріч того Юзефу Потоцькому належали ще ключі Шепетівський, Піщовський, Смолдирівський, Новоселицкий, інші. Загальна площа землі Юзефа Потоцького складались із 110 тис.моргів. Через землі маєтностей бігла залізниця із Старокостянтинова до Шепетівки, вибудо вана перед першою світовою війною дідичем Антонін, котра мала п'ять станцій. Особливі залізничні колії зв'язували цукроварні в Шепетівці і Кременчуках з головною колією.
На підставі царського спеціального дозволу від 1912 р. Юзеф Потоцький утворив на своїх землях дві ординації. Одна з них із резиденцією в Антонінах призначалася Для старшого сина Романа (1893-1971), одруженого з княжною Анною Четвертинською (род. 1902), друга - з резиденцією в Новоселиці для молодшого сина Юзефа Альфреда (1895-1968), одруженого з княжною Христиною Радзивіл.
Як садиба Антоніни, село Холодки постає в другій половині XVIII ст. Тодішня власниця, Барбара Сангушко, вдова князя Павла, відпускає за контрактом у довготермінове користування село Холодки Ігнацію Маль-чсвському, гербу Тарнава, регенту коронної канцелярії (1757) і депутатові (1764) Сейму від Волинського воєводства, одруженому на її сестрі Антоніні.
Ігнацій Мальчсвський будує тут палац, який проіснував до 1919 року, неодноразово перебудовуючись. Палац, вибудуваний Мальчевським, знаний із трьох гравюр XIX ст. Одна з них виконана в 1829 році Ріхтером, два пізніших малюнки Наполеона Орди - з 60-х років. Опираючись на цей іконографічний матеріал, можна мати уяву про перші будівлі палацового комплексу. Палац прямокутний, на високому цоколі, в середній частині - двоповерховий на п'ять вікон, а бічні - одноповерхові на три вікна. Центральна частина паркового фасаду не мала якихось змін до часу малювання його Наполеоном Ордою. Це був ризаліт на три вікна, увінчаний гладким, трикутним щитом. Вікна паркового фасаду тридільні, близькі до квадрату. Вздовж фасаду тягнулася те раса. Причілковий фасад палацу на малюнку Ріхтера мав ризаліти на два вікна, а коли малював Н.Орда - лише один на три вікна.
Головний вхід до палацу знаходився в середній частині парадного фасаду, а на малюнку Н.Орда з другої половини XIX ст. цього немає. Акварель Ріхтера показує багаті декоративні елементи зовнішніх оздоб палацу, особливо першого поверху, тоді коли Орда обмежився лише позначенням пілястрів, котрими розчленована центральна частина і бічні ризаліти першого поверху. Згідно малюнків і гравюри середню частину палацу покривав чотирьохсхиловий дах, а бічні - трьохсхиловий. Зображень інтер'єру палацу часів Мальчевських не збереглося. Окрім палацу, Мальчевський намірявся вимурувати обіч нього ламус.
- Попередня
- Наступна >>
Цілющі води «Української Швейцарії»
Цілющі води «Української Швейцарії» В мальовничій гірській долині, залитій сонячним промінням, беруть свій початок цілющі джерела Східниці.
Найвисокогірніша будівля України, в якій жили й працювали люди
На карпатській горі Піп Іван в Івано-Франківській області досі збереглися руїни старої астрономічної і метеорологічної обсерваторії під назвою...
Шолоховський водоспад виник ще у мезозойську еру
Шолоховський водоспад у народі відомий під назвою «Червоне каміння».