Казантипський природний заповідник

Казантипський природний заповідник розмістився на північно-західному узбережжі Керченського півострова (Крим). З усіх боків він омивається водами Азовського моря і лише на півдні з’єднується із сушею вузьким піщаним перешийком. Створений 1998 року Указом Президента України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим на площі 450 га. Це унікальний природний об’єкт. Геологічна та геоморфологічна своєрідність, багатство флори та фауни, незвична для рівнинного Криму збереженість еталонних оригінальних та самобутніх ландшафтних і флористичних комплексів ставлять його в один ряд з найвизначнішими пам’ятками природи Криму.
Клімат цього району помірно континентальний, посушливий, з жарким літом (максимальна температура для мису Казантип + 35,7 °С) із засухами і суховіями та короткою, досить теплою зимою з періодичними малотривалими морозами та непостійним сніговим покривом (мінімальна температура - 22,3 °С). Середньорічна температура + 10,8 °С. Безморозний період триває 200 днів. Річні опади сягають 400 мм. їх максимум припадає на літньо-осінній період. Панують північно-східні вітри, які часто досягають сили ураганів, характерними є тумани та підвищена вологість повітря.
Мис Казантип - одна з найцікавіших геологічних пам’яток Криму. Він складений моховатковими вапняками із Membranipora lapidosa. Зовнішня кільцева гряда Казантипу схожа на давній атол, а плоске дно котловини - на осушену лагуну. Проте насправді мис - це типова випукла брахіантикліналь з пологим нахилом пластів на її крилах. Він являє собою кільцеподібний риф, що утворився як острів при повільному піднятті морського дна ще в сарматський та меотичний періоди. Кільцева гряда з рифових вапняків вийшла на денну поверхню, створивши характерну для мису казаноподібну форму рельєфу, завдяки якій він і отримав свою назву - “Казантип”, що в перекладі з тюркської означає “дно казана”. Узбережжя мису надзвичайно розчленоване, і в цьому секрет його неповторної краси. Поверхня багатьох зовнішніх схилів є складним чергуванням цирків, карстових воронок, тріщин та хаотичним нагромадженням скель. Невеликі бухти узбережжя закінчуються вапняковими обривами, що переходять у степ. Мальовничий ландшафт доповнюється оригінальним і самобутнім рослинним покривом. Тут збереглися цілинні ділянки ковилового, петрофільного, чагарникового та лучного степу. Особливий інтерес становлять вапняки, на яких ростуть найрідкісніші, реліктові, ендемічні та погранично- ареальні види флори Криму. Оригінальною і самобутньою є флора літоральних, псамофільних та галофільних ландшафтних комплексів із середземноморськими видами. Всього у флорі Казантипу налічується 486 судинних рослин, що становить 40 % флори рівнинного Криму (1239 видів) чи 55 % флори Керченського півострова (898 видів). З них 3 вузьколокальних, 17 кримських, 28 кримсько-новоросійських, 2 кримсько-таманські та понад 50 причорноморських і приазовських ендемів.
Раритетний генофонд заповідника налічує 58 видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України та до Європейського червоного списку. Державний охоронний статус мають 27 судинних рослин. З них до І категорії охорони належать: фіалка біла, катран мітрідатський, чебрець прибережний, волошка Талієва, офрис оводоносна; до II категорії - мачок жовтий, смілка Сирейщикова, півонія тонколиста, астрагал дніпровський, чебрець несправжньогранітний, асфоделіна жовта, тюльпани двоквітковий та Шренка, штернбергія пізньоцвіта, холодок прибережний, анакамптис пірамідальний, зозулинець різнобарвний, ковила дніпровська та інші. Серед водоростей охоронний статус має лише диктіота дихотомічна, а серед лишайників - ксантопармелія кам-чадальська та рамаліна рвана.
Не менш багатою і раритетною є фауна мису. Вона налічує 28 видів тварин, занесених до Червоної книги України. Серед них ракоподібні - мізиди аномальна та зубчаста, кріт морський, краб трав’яний; комахи - ембія реліктова; жуки - ліксус катрановий; метелики - зегрис евфема, пістрянка весела, махаон, подалірій та аврора біла, шовкопряд Балліона; перетинчастокрилі - мегалодонт середній та арге Беккера.
Значні площі займають аквальні комплекси (56 га), багаті на рибу (морський коник чорноморський, морський півень).
Петрофітно-степовий ландшафт та багатство еконіш сприяли збере-женню на Казантипі популяцій плазунів (жовтопуз, полози жовточе-ревий і чотирисмугий - занесені до Червоної книги України).
Разом з Актаським лиманом (Останкінські плавні) це край неляка- них птахів, з яких 7 видів є рідкісними: журавель степовий, огар (червона качка), боривітер степовий, дрофа, або дудак, балобан, або сокіл кібець, зуйок морський та шпак рожевий.
Ссавці представлені рукокрилими (довгокрил звичайний) та хижими звірами (тхір степовий).
Казантипський природний заповідник - один з природних об’єктів України, що має унікальне біо- та ландшафтне різноманіття. Проте для підвищення його репрезентативності й природоохоронного статусу потрібне подальше розширення території і приєднання деяких ділянок цілинних природних комплексів уздовж Азовського узбережжя Керченського півострова, зокрема, Чокрацького степового ковилового масиву, що простягається на 15 км від с. Золоте до Чокрацького озера. Це найбільший і найкраще збережений ковиловий масив не лише в Україні, а й у всій Європі.