Біосферний заповідник створений в 1985 р. у межах Голопристанського району, з невеликою ділянкою Волижин Ліс (2.03 км2) і двома островами, розташованими в Очаківському районі Миколаївської області. Цьому передувала бурхлива і заплутана історія його становлення, що почалася в 1927 р. З 1998 р., коли площа заповідника була збільшена до сучасних розмірів (863.88 км2), Чорноморський заповідник стає найбільшою природоохоронною територією України. Більша її частина — це акваторії Ягорлицької (половина) і Тендрівської (вся) заток і кілометрова прибережна смуга Чорного моря. Сухопутна частина, що складається з кількох ділянок, розкиданих на Кінбурнській і Тендрівській косах і півострові Ягорлицький Кут, становить приблизно п’яту частину всієї площі — 141.48 км2. Найбільшою природною розмаїтістю вирізняються три північні ділянки заповідника, розташовані вздовж Дніпровського лиману. Мозаїчне чергування піщаного степу, луків і невеликих гайків (локальна назва — кілки), що складаються з дуба, берези, осики, вільхи, груші і заростей чагарників, надає навколишнім пейзажам своєрідну мальовничість. Гайки-кілки це спадкоємці-залишки майже легендарних лісових масивів, описаних Геродотом у пониззі Дніпра 25 століть тому. Нагадують стародавні греки і про 70-кілометрову Тендрівську косу, називаючи її шляхом Ахіллеса, і про храм, що нібито стояв на ній. Це морське утворення (коса) в зоні прибою, яке відгороджує однойменну затоку (лагуну) від відкритого моря і складається з намитого хвилями піску і раковин молюсків. Невелика висота коси, місцями вкритої трав’янистою рослинністю, не перешкоджає перекочуванню через неї хвиль під час шторму. В заповіднику росте понад 400 видів судинних рослин, але, насамперед, заповідник — це царство птахів, де гніздяться дві третини всіх пернатих півдня країни.