ЛІСОВИЙ МАСИВ НА ТЕРАСІ ОСОТИ
Неподалік від залізничної станції Вороніж у Шосткинському р-ні знаходиться ботанічний заказник місцевого значення "Воронізький" площею 340 га. Тут на терасі р. Осоти у її верхів’ї утворились різноманітні лісові угруповання з переважанням в деревостані сосни, які і охороняються в заказнику. В них перший ярус деревостану формують сосни. Другий ярус утворюють клен гостролистий, місцями липа, дуб, береза, по зниженнях - в’яз. В підліску можна зустріти ліщину, бруслину бородавчасту, крушину ламку, бузину чорну, але найбільше тут малини. Характерною рисою заказника є значне поширення папоротей, що пов’язано із значною зволоженістю грунту. Папороті утворюють неповторної краси зарості. Насамперед це щитник чоловічий, який переважає, значну домішку утворюють щитник шартрський та безщитник жіночий. А от невеличка папороть - голокучник дубовий - зустрічається тут як і скрізь, зрідка. Трапляються в масиві і ділянки, де в трав’яному покриві переважає барвінок малий. Деревний ярус в цих місцях сформований переважно кленом гостролистим.
Збільшують різноманітність лісової рослинності заказника невеликі ділянки дубових лісів на підвищеннях. Це світлі, майже без підліску, ліси, в яких збереглися старі дуби висотою до 25 м. Тут серед злакового покриву з мітлиці тонкої зростають буквиця лікарська, чина чорна, серпій фарбувальний, наперстянка великоквіткова, а навесні рясно цвіте первоцвіт весняний.
Є в заказнику і болото, яке розміщується в притерасній частині заплави р. Осоти. Тут є смуги вільшняків і зарості верби попелястої з осокою гострою. На більш обводнених ділянках переважають угруповання рогозу широколистого із значною домішкою осоки омської. Тут зростають вербозілля звичайне, частуха подорожникова, півники болотні, вовче тіло болотне та ряд інших болотних видів. Досить поширеною є північний вид - цикута отруйна.
Фауна заказника багата і містить ряд рідкісних видів, чому сприяє досить велика площа заказника та різноманіття лісових і заплавних біотопів Осоти. Особливо цінними є квартали, більш віддалені від смт. Вороніж, які зазнають меншого антропогенного навантаження.
З копитних тут трапляються лось, європейська козуля та кабан. З хижаків звичайною є лисиця, в заплавній частині - єнотовидний собака, періодично заходять вовки. Куницеві представлені лісовою куницею, чорним тхором, ласкою та горностаєм. Видра заходить в зимовий період по руслу Осоти. В старих торфових кар’єрах мешкає ондатра та зустрічається бобер. Щільність білки дуже зменшилась останнім часом внаслідок хижацтва лісової куниці. Численні у заказнику мишовидні гризуни, звичайний їжак, бурозубки. Зустрічаються соні (вовчки).
Серед птахів переважають дрібні горобині дендрофільного комплексу (синиці, дрозди, повзики, в’юркові тощо). З рідкісних куликів трапляється вальдшнеп. Рідкісні бореальні види представлені голубом-синяком та жовною, південна межа ареалу яких проходить через лісостепові райони Сумщини. Досить звичайним видом є дрімлюга. Серед нічних хижаків у за-казнику мешкає вухата сова.
З плазунів у заказнику нечисленним є звичайний вуж та рідко зустрічаються звичайна гадюка і мідянка. Земноводні представлені гостромордою жабою. В кар’єрах та руслі мешкають озерна та ставкова жаби, червоночеревна кумка. Серед видів хребетних тварин, виявлених на території заказника, три занесені до Червоної книги України. Це видра, горностай та мідянка.
Червоногородський водоспад найпотужніший та найбільший водоспад рівнинної України
Червоногородський 16-метровий водоспад має чотири каскади. Це найпотужніший та найбільший водоспад рівнинної території України.
Найстаріший з діючих мостів України було збудовано ще в ХІІІ ст.
Найдавніший міст України знаходиться у м. Феодосії. Його збудували генуезці ще в ХІІІ ст. Міст функціонує ще й сьогодні. Його довжина становить 10 м.
Найстарішому човну, що було знайдено на дні Чорного моря - 2400 років
Підводний світ Чорного моря зберігає безліч таємниць та цікавинок. Одна із них - човен, що затонув 2400 років тому. Відкриття свідчить про те, що в...