Будинок розташований над обривом Печерського плато. Споруджений він у 1901 — 1902 pp. за проектом власника садиби архітектора В. Городецького. На ділянці площею 1552 м2 крім самого будинку первісно розмішувались екіпажний корпус, льодовня, корівник та сад. По схилу гори від головного фасаду вниз ведуть сходи в декілька маршів, які забезпечують обхід навколо будинку та сполучення з площею І. Франка. Для посилення фундаментів в умовах складного рельєфу інженер А. Страус розробив спеціальний проект, у якому передбачив використання бетонних буронабивних паль. Унікальне, відокремлене в забудові розташування на перепаді рельєфу обумовило особливості просторової композиціїспоруди. Асиметрична в плані, шестиповерхова з боку двору і триповерхова з вулиці, вона належить до типу односекційного прибуткового будинку для заможних наймачів з 10-13-кімнатними апар-таментами на кожному поверсі. Перший з вулиці поверх займала квартира самого власника. Дві невеликі квартири на 1-му дворовому поверсі були відведені для управителя садиби та двірника. Тут же знаходилися стайні з кімнатами візників та пральня. Підвал займало архітектурне бюро В. Городецького, а також продуктові льохи та склади. Розпланування помешкань відзначалось гнучким функціональним взаємозв'язком приміщень з виділенням орієнтованої на вулицю парадної зони (кабінет, велика вітальня, вестибюль, передпокій) і звернених у двір житлової та службової зон (їдальня, мала вітальня, будуар з виходами на балкон, спальня, дитячі кімнати, кухня, кімнати для обслуги тощо). Стильове вирішення фасадів відображає неоромантичні спрямування архітектури межі XIX і XX ст. та формотворчі пошуки раннього модерну. Асиметрична композиція головного фасаду сформована основним прямокутним об'ємом, до якого прилягають знижені об'єми вестибюля та парадних сходів з півбанею. Виключної пластичності фасаду досягнено завдяки незвичному декору - скульптурним зображенням рідкісних тварин, птахів, фантастичних істот, до створення яких архітектора надихнули враження від його власних подорожей та мисливських захоплень. Образ будинку з екзотичним, химерним декором відобразив характерне для естетики модерну прагнення до максимальної індивідуалізації життєвого оточення засобами мистецтва. Карнизи головного фасаду оздоблені зображеннями жаб, водяних квітів, головами носорогів; наріжні частини акцентовані скульптурними групами дельфінів, рослинними композиціями у вигляді декоративних ваз тощо. Капітелі півколон у міжвіконних простінках доповнені по центру головами олеї іів. Приямок біля головного фасаду огороджений металевим парапетом оригінального малюнка, що має масивний наріжний п'єдестал зі скульптурою пантери, яка роздирає орла. Якщо архітектурне вирішення головного фасаду нагадує особняк, то високий вежоподібний об'єм будинку в оточенні підпірної стіни, який відкривається з нижніх точок огляду, імітує образ замку. Площини його стін прикрашені великими маскаронами слонів та рельєфами з рослинних мотивів. Відлита з цементного розчину фасадна скульптура, а також цементні склепіння системи "Леоньє" в інтер'єрах виступили своєрідною рекламою нової продукції заводу "ФОР", співвласником якого був В. Городецький. Виготовленням моделей і відливанням скульптури за ескізами архітектора керував італійський скульптор Еліо Саля. Тематика фасадного декору продовжена в інтер'єрах, оформлених за кресленнями В. Городецького. Серед них вирізняються квартира самого власника, вестибюль та парадні сходи. У декорі широко використано ліпнину на плафонах і стінах, первісно поліхромну, живописні панно, кахляні та майолікові печі й каміни. Чотири живописні плафони виконав Евгеніо Саля, брат скульптора. Два з них, що збереглися, зображують мисливця, який стріляє з лука у птахів (1-й поверх, кабінет і будуар). Всі будівельні та оздоблювальні роботи відзначаються високою якістю виконання. Постачальниками матеріалів та виробів для інтер'єрів були численні вітчизняні й зарубіжні фірми. Прибутковий будинок В. Городецького демонструє майстерне поєднання досконалого інженерно-конструктивного та архітектурного вирішення з монументальною скульптурою, живописом та декоративно-ужитковим мистецтвом. Втілюючи київський genius loci, будинок є однією з найпопулярпіших архітектурних пам'яток міста.
Т. В. Скібіцька
