АВДІЇВКА

Місто обласного підпорядкування, розташоване на відстані 10 кілометрів у північному напрямку від Донецька. Надання послуг електротранспорту в Авдіївці здійснює комунальне підприємство «Авдіївське трамвайно-транспортне управління». На його балансі перебуває 26 трамвайних вагонів і 36 кілометрів трамвайної колії та контактних мереж. У місті також працюють 4 автотранспортні маршрути.
Перші згадки про Авдіївку датуються серединою XVIII століття. Там, де зараз розташована східна частина міста, виникло поселення, мешканцями якого стали селяни Курської, Воронезької і Полтавської губерній. Кількість дворів поселення збільшувалася, і вже у 1778 році Авдіївка стала селом. Його мешканці на той час здебільшого займалися вирощуванням зернових сільськогосподарських культур.
Наприкінці XIX століття в Авдіївці вже проживало 485 сімей. Подальший розвиток села був пов’язаний з будівництвом Катеринівської залізниці, яка з’єднала Донецький і Криворізький басейни. У 1884 році одноколійна залізниця вводиться в експлуатацію.
У межах Донбасу вона з’єднувала Ясинувату з Чапліном, проходячи біля Авдіївки, де до Катеринівської дороги приєднувалася Юзівська колія Донецької кам’яновугільної дороги.
Наприкінці XIX століття у зв’язку зі зростанням обсягів перевезень між Донецьким і Криворізьким басейнами у 1894-1895 роках були розширені залізничні шляхи між станціями Ясинувата — Авдіївка — Гришине — Демурине. Авдіївка перетворилася на значний вузол Катеринівської залізниці, її другим відділенням і головною станцією транзитної ділянки Авдіївка — Катеринослав (нині Дніпропетровськ). У селі побудували вокзал, товарну станцію і депо. Станційне селище розросталося. На початку XX століття в ньому проживало вже близько 2,5 тисячі чоловік. З’явилися крамниця, лікарня на 60 ліжок, бібліотека, двокласне залізничне училище, що розміщувалося під одним дахом з церквою. Там готували молодший обслуговуючий персонал для залізниці. На початку 1900 року на кошти мешканців у селі був збудований цегельний завод. На той час — кустарне виробництво з ручною формою праці. У 1905 році його придбав француз Марсель. Крім цегли на заводі стали виготовляти й черепицю.
У травні 1923 року був утворений Авдіївський район з 10 тисячами десятин посівної площі. Повсюдно створювалися тваринницькі й молочні товариства, товариства зі спільної обробки землі.
Статус міста обласного підпорядкування Авдіївка одержала 28 листопада 1990 року. Сьогодні це промислове місто зі своїм власним життям і характером.
Основне промислове підприємство Авдіївки — відкрите акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод». Воно забезпечує до 70% доходів міського бюджету. Тому одним з основних принципів, який сповідає керівництво заводу, є невпинна турбота про місто і його мешканців. Перш за все керівни-цтво підприємства дбає про постійне зростання заробітної плати. Завод і місто стали єдиною сім’єю зі своїми труднощами і радощами, падіннями і перемогами.
Головною перемогою заводчан стало праг-нення до постійної реконструкції і модернізації виробничого обладнання. На коксохімі інвестиційні програми ніколи не скорочувалися, навіть в моменти спаду світової кон’юнктури в 2004 році.
Ще одна «родзинка» Авдіївки — унікальне родовище скляних пісків. Воно експлуатується з 1942-1944 років. Річний видобуток пісків сягає 216 тисяч тонн.
На території міста знаходяться чудові водні об’єкти: ставок Красненьке басейну ріки Вовча, озеро Авдіївська водокачка, ставок Дачний басейну ріки Кам’янка (притока ріки Кривий Торець). Крім того, в районі балки Куций Яр розташовані гідротехнічні споруди: бруклінські колодязі, водозбірна галерея та грунтовий колодязь.
Сьогодні в місті Авдіївці працює музична школа, дитячо-юнацька спортивна школа, будинок дитячої та юнацької творчості, клуб юних техніків, 16 бібліотек, притулок для неповнолітніх, центр ранньої реабілітації дітей-інвалідів. Освітні послуги забезпечують 7 денних загальноосвітніх шкіл та 1 вечірня, в яких навчається 3234 учні. П’ять шкіл мають статус україномовних. У закладах міста продовжують функціонувати класи з поглибленим вивченням державної мови, профільні класи за напрямком української філології, факультативи.
Основні заклади охорони здоров'я — Авдіївська центральна міська лікарня, лінійна поліклініка на станції Авдіївка, медична служба Донецької «Укрзалізниці», міський протиту-беркульозний диспансер.
У сьогоднішньої Авдіївки — велике майбутнє. І створюється воно працьовитими, дбайливими руками будівельників і залізничників, коксохіміків і автомобілістів, учителями й медиками, усіма трудівниками міста.