ДЗЕРЖИНСЬК

Одне з найстаріших індустріальних міст Донбасу обласного підпорядкування, провідне місце у промисловості якого займають підприємства вугільної і хімічної галузей. Розташоване у центральній частині Донецької області.
Родовід міста і прилеглих поселень бере свій початок з хуторів-зимівників запорізьких козаків Кальміуської паланки — Антона Щербини і Прокопа Дяченка, на місці стоянок яких виникли Щербинівські хутори і село Залізне, найстаріше поселення на території міста Дзержинська.
На початку XIX століття поблизу хуторів було виявлене кам’яне вугілля, і почалася промислова розробка Зайцівського кам’яновугільного родовища. У 30-і роки XVI століття Щербинівські хутори і прилеглі поселення були об’єднані в село Щербинівка. А вже в 1860 році на місці селянської копальні заклали новий Центральний рудник, від якого бере свій початок найстаріше підприємство міста — ордена Червоного Прапора шахта імені Ф.Е.Дзержинського.
Інтенсивно на Щербинівських рудниках почали видобувати вугілля після будівництва в 1869 році Курсько-Харківсько-Азовської залізниці. У 1884 році на землях Зайцевого, Щербинівки й Нелепівки французькі капіталісти створили товариство для розробки кам’яного вугілля і солі. Товариством були скуплені чи взяті під оренду землі навколо Щербинівки і Нелепівки і розпочате будівництво ще двох великих рудників — Нелепівського (шахта імені Артема) і Північного (шахта «Північна»), До кінця XIX століття в Щербинівці були побудовані перші коксові печі, потім коксобензольний завод, а в німецькій колонії Нью-Йорк (з 1951 року — селище Новгородське) — чавуноливарний і механічний заводи.
Механізація вугільного виробництва почалася за часів Радянської влади. У роки першої п’ятирічки в Щербинівку були доставлені пневматичні відбійні молотки, проте працювати на них не вміли. Ось чому вибійник горлівської шахти «Кочегарка» Микита Ізотов створив школу передового досвіду вуглевиїмки, куди був направлений від Дзержинська Степан Рябошапка. Він і став першим на шахті імені Ф.Е.Дзержинського (це ім’я з 1931 року носить Центральний рудник) послідовником організації праці методом Ізотова.
Сьогодні економічний потенціал Дзержинська — це 411 підприємств, установ та організацій. Виробництво промислової продукції здійснюють 9 підприємств. Серед них 2 вуглевидобувні (ДП «Дзержинськвугілля», до складу якого входять 4 шахти, і ДВАТ «Шахта «Новодзержинська»), а також 2 підприємства зі збагачення вугілля (ДВАТ «ЦОФ «Дзержинська» та філія ТОВ «Енергоімпекс» — ЗФ «Дзержинська»), На цих підприємствах зайнято 8 тисяч працездатного населення міста. Річний обсяг видобутку вугілля складає 644 тисячі тонн.
У місті також працює унікальне в своєму роді підприємство КХВ «Фенольний завод» ТОВ НВО «Інкор і К», обсяг реалізованої промислової продукції якого складає 49.4%. Продукція двох підприємств міста (КХВ «Фенольний завод» ТОВ НВО «Інкор і К» та Курдюмівський завод кислототривких виробів) поставляється на ринки близького та далекого зарубіжжя.
Велика увага приділяється розробці та впровадженню інвестиційних проектів. Для цього створене підприємство «Комунальник», у якому успішно реалізуються інвестиційні проекти з переробки лісу і твердих побутових відходів.
В Дзержинську працюють 12 підприємств комунального господарства. За участю промислових підприємств в місті прокладено 10,2 кілометра водопровідних ліній, розширена мережа освітлення, встановлено 900 енергозберігаючих світильників, капітально відремонтовано 31,8 кілометра мереж зовнішнього освітлення, реконструйовано 18 котелень. Дзержинці беруть активну участь у проведенні роботи з благоустрою і двічі виходили переможцями в обласному огляді.
До послуг городян — 14 бібліотек, 3 клуби, З палаци культури, будинок народних традицій, центр дитячої творчості, народний музей історії міста, музей трудової і бойової слави фенольного заводу, 23 загальноосвітні школи, дитяча музична школа імені І.Ф.Карабиця, музичне училище, гірничий технікум, професійні ліцеї, стадіон. Прекрасні вулиці й площі гостинного Дзержинська. Дух історії і чіткий ритм сучасності створюють йому неповторний колорит, тут живуть і трудяться щедрі люди.
З колиски міста вийшли такі відомі люди, як Микола Іванович Рижков — голова Ради Міністрів СРСР із 1985 по 1990 рік, Іван Федорович Карабіц — видатний український композитор XX століття, Вільгельм Михайловський — відомий латвійський фото-художик, Петро Іванович Тронько — Герой України, академік Національної академії наук України. У місті жили і працювали відомий український письменник Степан Васильченко, Володимир Васильович Білий — перший заступник міністра вугільної промисловості СРСР, Антон Іванович Гаєвий — секретар ЦК Компартіі України, Василь Костянтинович Клименко — Голова Української Центральної ради профспілок.
У 2006 році місто Дзержинськ відзначало свій 200-річний ювілей і 70-річчя державного підприємства «Дзержинськвугілля».