У 1507 р. в селі вже існувала парафіяльна церква. Є згадки і про існування в селі монастиря. Попередня дерев’яна церква була споруджена, як визначив дослідник Михайло Драґан, на початку XVII ст. (серед похоронних написів на її стінах найдавніший датувався 1665 p.). У 1711 р. церкву перебудував майстер Василь Колтика з Серн. У 1895 р. поряд розпочалося будівництво нової мурованої церкви за проектом і під наглядом Василя Нагірного. Ця церква, що існує до сьогодні — хрещата в плані з укороченими боковими раменами, завершена на восьмибічнику середхрестя шоломовою банею з ажуровим ліхтарем, завершеним маківкою. Освячена вона у 1898 р. А стару церкву залишено як археологічну пам’ятку. У 1905 р. її відреставровано на кошт держави. Частково ушкоджена під час воєнних дій першої світової війни, відреставрована у 1929 р. Це була тризрубна триверха церква. Високу наву вінчала цибуляста баня на низенькому світловому восьмерику, вівтар і бабинець вкривали шоломові бані на низьких восьмериках. До бабинця з заходу прилягала триярусна стовпова дзвіниця, вкрита наметовим верхом. Ця пам’яткова церква занепала під час другої світової війни. У 1957 р. ще стояла нава без бані і вівтар. Остаточно зруйнована на початку 1960-х pp.